Альморавіди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альмораві́ди, берберська династія 1056—1147, заснована пророком Абдулою ібн Ташфіном, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. Альморавіди прийшли із Сахари і в 11 столітті заклали основи імперії, що поширилася на всю територію Марокко і частину Алжиру; їх столицею було місто Марракеш. У 1086 вони перемогли Альфонса VI Кастільського і зайняли частину Іспанії. Пізніше були скинуті Альмохадами.
Альморавіди — берберська феодальна династія 11 — 12 ст. Держава А. склалася на руїнах Кордовського халіфату і включала територію сучас. Марокко, Алжіру та Андалузії (Піренейський півострів). А. жорстоко утискували підкорені народи, визискували населення. Династія А. знищена народ. повстанням.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
