Альморавіди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альмораві́ди, берберська династія 10561147, заснована пророком Абдулою ібн Ташфіном, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. Альморавіди прийшли із Сахари і в 11 столітті заклали основи імперії, що поширилася на всю територію Марокко і частину Алжиру; їхньою столицею було місто Марракеш. У 1086 вони перемогли Альфонса VI Кастільського і зайняли частину Іспанії. Пізніше були скинуті Альмохадами.

Держава Альморавідів склалася на руїнах Кордовського халіфату і включала територію сучасних Марокко, Алжиру та Андалузії (Піренейський півострів). Альморавіди жорстоко утискували підкорені народи, визискували населення. Династія Альморавідів знищена народим повстанням.

Література[ред.ред. код]