Мавританія

Ісламська Республіка Мавританія الجمهورية الإسلامية الموريتانية Al-Jumhūriyyah al-Islāmiyyah al-Mūrītāniyyah République Islamique de Mauritanie
Прапор
Девіз: شرف إخاء عدل (арабська) "Honneur, Fraternité, Justice"(французька) "Честь,братерство, справедливість"
Гімн: Державний гімн Мавританії
Столиця	Нуакшот 18°09′ пн. ш. 15°58′ зх. д.
Найбільше місто	столиця
Офіційні мови	Стандартна арабська, французька
Державний устрій	Парламентарна демократія
- Президент	Сіді Улд Чейх Абдалахі
- Прем'єр-міністр	Зейне Улд Зейдан
Незалежність	від Франції
- Дата	28 листопада 1960
Площа
- Загалом	1 030 700 км² (29)
- Води (%)	0.03
Населення
- оцінка 2012 р.	3,359,185 (135)
- перепис 1988 р.	1,864,236 [1]
- Густота	3,0/км² (221)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$7.159 млрд (144)
- На душу населення	$2,402 (132)
ІРЛП  (2004)	▲ 0.486 (низька) (153)
Валюта	Агвійя (MRO)
Часовий пояс	GMT (UTC+0)
- Літній час	не спостерігається (UTC+0)
Коди ISO 3166	MR
Домен інтернету	.mr
Телефонний код	+222

Маврита́нія (араб. موريتانيا, фр. Mauritanie), офіційна назва Ісламська Республіка Мавританія — держава на північному заході Африки, яка межує на північному сході з Алжиром, на сході і півдні з Малі, на південному-заході з Сенегалом, на північному заході з Західною Сахарою, на заході омивається Атлантичним океаном

Столиця — Нуакшот

Мечеть в Ченґеті

Площа — 1030700 км²

Населення 3,359 млн. чол. (2012).

Столиця — Нуакшот

Рельєф: долина ріки Сенегал на півдні, інша частина плоска і суха

Політична система — військова держава, що розвивається

Експорт: залізна руда, риба, гіпс; населення 2038 тис. осіб (1990);

Мови: французька (офіційна), арабська, мови африканських негрів

Грошова одиниця — мавританська угія.

Мавританія — член ООН, Економічного співтовариства західноафриканських країн.

Див. також: Населення Мавританії, Демографія Мавританії.

Історія

Див. Історія Мавританії. Давні держави: Адрар.

Недавня історія

• незалежність від Франції отримана в 1960.
• в 1975 Західна Сахара була здана Іспанією; Мавританія окупувала південні області, Марокко — північні.
• в 1981 були перервані дипломатичні відносини з Марокко, відновлені в 1985.
• з 1984 глава держави й уряду — Маоуйя Оулд Сід Ахмед Тайа
• У 1985 відбувся ряд сутичок з сенегальцями.
• У 1991 були обіцяні військові вибори.
• 3 серпня 2005 відбувся військовий переворот в результаті якого військові сили Мавританії захопили владу і створили військову раду, яка повинна покласти край тоталітарному правлінню президента Маоуйї Оулда Тайї і буде керувати країною.

Географія

Див. Природа Мавританії, Геологія Мавританії.

Піщані дюни зі слідами машин після раллі Париж-Дакар. Подібний пустельний пейзаж є типовим для Мавританії.

Територія Мавританії — кам'янисті та піщані пустелі Зах. Сахари. Найбільша висота — 915 м. Вздовж низовинного піщаного побережжя тягнеться смуга солончаків і тимчасових солоних озер — себха. Складене пісковиками плато висотою понад 300 м у внутрішніх районах країни тягнеться від північного кордону до долини р. Сенегал. Клімат тропічний пустельний. Постійних рік крім р. Сенегал немає.

Економіка

Див. Економіка Мавританії

Основа економіки Мавританії — скотарство, рибальство та гірничодобувна промисловість. Осн. транспорт — автомобільний та морський. Довжина єдиної в країні залізниці бл. 700 км. Вона з'єднує Нуадібу з колишнім і сучасними центрами видобутку залізняку — Фдеріком, Зуератом і Гельб-аль-Рхейном. У Нуакшоті і Нуадібу функціонують міжнародні летовища і великі морські порти, в тому числі рудоекспортний Кансадо (поруч з Нуадібу).

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 1,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — $ 478. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,1 млн. Імпорт (чай, цукор, рис і інші види продовольства, промислові товари і нафтопродукти) — $ 0,6 млрд (г.ч. Франція — 26 %; Бельгія-Люксембурґ — 8,9 %; Німеччина — 7,4 %; Іспанія — 6,9 %). Експорт (залізняк, гіпс, жива худоба, гуміарабік, фініки, шкіряна сировина) — $ 0,47 млрд (г.ч. Японія — 18 %; Франція — 17 %; Італія — 15 %; Іспанія — 10 %.

Див. також: Корисні копалини Мавританії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мавританії, Гірнича промисловість Мавританії.

Населення

Населення Мавританії на 2008 р. - 3,07 млн осіб. Населення Мавританії сповідує іслам і ділиться на дві групи. На півдні країни по р.Сенегал живуть осілі землеробські народи (волоф, тукулер і сонінке), що становлять приблизно 1/5 всього населення. Найбільша густина населення поблизу південного кордону в районі Шеммама, на правобережжі Сенегалу. Інше населення - скотарі-кочівники - розміщене на великих просторах пустель і напівпустель. У етнічному відношенні вони належать до маврів, народу змішаного арабського, берберського і західноафриканського походження, і туарегам.

Бербери населяли Північну і Північно-Західну Африку ще до нової ери. Після вторгнення арабів до Північної Африки (7-8 ст.) їх було витіснено в пустельні райони. Деякі берберські племена змішалися з арабами. Формально всі вони прийняли іслам, хоч доісламські культи відіграють велику роль у берберському етнокультурному комплексі. Багато берберських племен перейшли на використання арабської мови. Однак досі збереглися анклави берберомовного населення. Традиційно бербери ведуть напівкочовий спосіб життя. Багато хто з них спочатку селився в оазах. Вони споруджують невеликі загати, щоб накопичити воду для обробітку зернових і фініків. Серед скотарів-кочівників поширена колективна власність на пасовищні угіддя. Однак землі, що обробляються, як правило, перебувають у приватній власності. Бербери відомі своєю войовничою вдачею. Вони звикли нападати і погрожувати, але рідко вдавалися до широкомасштабних військових дій. Незважаючи на постійне протиборство двох найвпливовіших політичних угруповань берберів, у кожній місцевості досягнуто домовленості про спільну оборону і перемінне використання пасовищ у період сезонних міграцій. У берберському суспільстві всі його члени користуються рівними правами; владними повноваженнями наділені місцеві збори, в яких беруть участь всі дорослі чоловіки.

Кочові араби-бедуїни прийшли в ці краї як завойовники і коли не сподівалися на достатню продуктивність своїх стад, стягували з населення данину або примушували його працювати на себе. Відчуваючи явну неприязнь до осілого способу життя, вони нехтували досвідом осілого господарювання берберів. Традиційним житлом для бедуїнів служили шатра з валяної верблюжої або козячої вовни, фарбовані в чорний колір. Жителі узбережжя бедуїни-імрагени відмовилися від кочового способу життя і зайнялися рибальством. Як і арабське населення Магріба (тобто Північно-Західної Африки), вони створили суспільство з розвиненою станово-кастовою структурою. Нижчу касту складали чорні маври (харатини), нащадки звільнених рабів.

Туареги, тобто бербери, які до ісламізації сповідували християнство, традиційно кочують зі стадами верблюдів і під час стоянок живуть у шатрах червоного кольору. Вони розрізнюють два види власності: зароблену працею і захоплену силою. Остання перебуває у спільному користуванні. Туарезькі жінки (на відміну від арабок) можуть володіти рухомою власністю і не носять чадру (обличчя закривають туареги-чоловіки). Крім того, вони є хранительками музичних і поетичних традицій.

Оази спочатку були заселені чорношкірими західноафриканцями, нащадками рабів скотарів-кочівників. Зараз місцеве населення обробляє там зернові культури і фініки і займається тваринництвом.

У долині р.Сенегал землеробством займаються переважно тукулери, сонінке і волоф (народи, які живуть також на території сусіднього Сенегалу). Вони вважають за краще розмовляти власними мовами, а не арабською, і з побоюванням ставляться до арабомовної більшості населення країни. Найбільша густина населення - в районі Шеммама.

Посилання

Уряд

• République Islamique de Mauritanie official government site
• Assemblée Nationale Mauritanienne official site

Discussion boards

• A multilingual bulletin board dedicated for Mauritanians and people having relations with them

Новини

• AllAfrica.com — Mauritania news headline links
• News and Views of the Maghreb

Overviews

• Arab Gateway — Mauritania
• Encyclopaedia Britannica, Mauritania — Country Page
• BBC News Country Profile — Mauritania
• CIA World Factbook — Mauritania
• US State Department — Mauritania includes Background Notes, Country Study and major reports
• Mauritania's location on a 3D globe (Java)
• US Library of Congress — Country Studies
• country info & who's who

Directories

• Columbia University Libraries — African Studies: Mauritania directory category
• Open Directory Project — Mauritania directory category
• Stanford University — Africa South of the Sahara: Mauritania directory category
• The Index on Africa — Mauritania directory category
• Yahoo! — Mauritania directory category

Історія

• RaceandHistory.com: Present day slavery in Mauritania
• Reuters — TIMELINE: Mauritania gripped by another coup

Articles

• Mauritania : a small country gives a big lesson in democracy, Sens Public Review

Туризм