Кордовський халіфат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кордовський халіфат у 1000 р., на момент свого найбільшого розширення.
Мечеть «La Mezquita» у м. Кордова — головна мечеть Кордовського халіфату. Зараз — католицький храм.

Кордовський халіфат (араб. خلافة قرطبة, ісп. Califato de Córdoba, кат. Califat de Còrdova) — держава на Іберійському півострові, яка існувала з 929 до 1031 р.

Кордовський халіфат було засновано 929 року, коли Абдаррахман III прийняв титул халіфа. Столицею халіфату було м. Кордова. Після 1031 р. халіфат розколовся на низку еміратів, найзначнішим з яких був Гранадський емірат, яким мусульманські володарі керували до 1492 року.

Період розквіту Кордовського халіфату припадає на X ст. Абдаррахман III не лише об'єднав Аль-Андалус, але й взяв під свій контроль християнські королівства півночі Іберійського півострова. Абд-ар-Рахман ІІІ також зупинив просування фатімідів у Марокко та на Іберійському півострові. У цей період посилилися дипломатичні стосунки з північноафриканськими племенами, північноіберійськими християнськими королівствами, з Францією, Німеччиною та Константинополем. Після смерті Абд-ар-Рахмана ІІІ 961 року халіфом став його син, 47-річний Аль-Хакам ІІ, який продовжив політику свого батька.

Смерть Аль-Хакама II у 976 р. стала початком кінця Кордовського халіфату. Перед своєю смертю Аль-Хакам ІІ зробив офіційним спадкоємцем свого 14-річного сина Хішама II (976-1008 рр.) Насправді замість Хішама ІІ державою керував радник Аль-Хакама ібн-Абі Амір.

Титул халіфа став символічним. У халіфаті розпочалися заворушення, з'явилося багато нелегітимних претендентів на престол. Останнім халіфом був Хішам III (1027-1031 р.р.). Остаточно халіфат розпався на незалежні королівства (тайфи) 1031 року.

[ред.] Слов'яни у складі халіфату

Важливим фактом є те, що високі державні пости в Кордовському халіфаті займали ас-сакаліба, слов'яни, вихідці зі слов'янських земель і зокрема земель сучасної України, які служили в арміях або були продані в неволю в Ромейській імперії і які переходили на бік арабів-мусульман, часто при цьому приймаючи іслам.

[ред.] Джерела


Flag of Catalonia.svg
 У Вікіпедії є портал
п • о • рІсторія Каталонії
Доісторична епоха та давня історія
Вестготи та арабське завоювання
Вестготи (Атаульф • Герцог Паулюс) • Арабське завоювання (Аль-Андалус • Кордовський халіфат)
Формування та унезалежнення
каталонських земель
Іспанська Марка • Барселонське графство • Вільфред Волохатий • Буррель II • Рамон Баранґе I Старий • Рамон Баранґе III • Рамон Баранґе IV • Арагонське королівство • Яків I Арагонський • Королівство Валенсія • Королівство Мальорка • Яків II Мальоркський • Петро III Арагонський Великий • Альфонс Щедрий • Яків II Арагонський • Петро IV Церемонний • Мартин I Гуманний • Фердинанд I Арагонський • Альфонс V Великодушний • Фердинанд II Арагонський Католик • Ізабелла Кастильська
Інтеграція в Союз Кастилії та Арагону,
завоювання Каталонії
Новітній час
XX століття — сучасність
Алехандро Лерру • Каталонська співдружність • Франсеск Масія та партія Каталонська держава • Жанаралітат • Республіканська лівиця Каталонії • Люїс Кумпаньш • Іспанська громадянська війна • Диктатура Франко • Асамблея Каталонії • Жузеп Тарраделяс • Терра Ліура • Жорді Пужол • Паскуал Марагаль • Хосе Монтілья • Статут автономії 2006 р. • Суверенітет і прогрес • Платформа за право вибору • Ініціатива «Десять тисяч» • Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун • Референдуми щодо незалежності Каталонії у 2009 - 2010 р.р.
Визначні історики

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B0%D1%82&oldid=8860512
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами