Анджей Ґолота
| Анджей Ґолота |
|
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Анджей Ґолота пол. Andrzej Jan Gołota |
| Прізвисько | Ендрю англ. Andrew |
| Громадянство | |
| Дата народження | 5 січня 1968 (44 роки) |
| Місце народження | Варшава |
| Місце проживання | Чикаго |
| Вагова категорія | важка вага |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 193 |
| Розмах рук | 201 |
| Стиль | Ортодокс |
| Професіональна кар'єра | |
| Боїв | 51 |
| Перемог | 41 |
| Перемог нокаутом | 33 |
| Поразок | 8 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 1 |
| Перемог | 111 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Бокс | |||
| Представник |
|||
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Сеул 1988 | Важка вага | |
| Чемпіонат Європи з боксу | |||
| Бронза | Афіни 1989 | Важка вага | |
Анджей Ґолота (пол. Andrzej Gołota 5 січня 1968, Варшава) — польський боксер-професіонал, чотириразовий чемпіон Польщі, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1988 року, бронзовий медаліст чемпіонату Європи 1989 р. Єдиний боксер в історії важкої ваги, який бився за світові чемпіонські титули всіх основних боксерських організацій (WBC, IBF, WBA і WBO) та не виграв жодного.
Свою кар`єру почав у віці 12 років у варшавському спортивному клубі Легія. У юніорах завоював срібну (1985) та золоту (1986) медаль чемпіонату світу.
1990 року він одружився з американською громадянкою польського походження і переїхав в Чикаго.
Професійна кар'єра почалася 7 лютого 1992 року в Мілуокі, успішним боєм з Рузвельтом Шулером. До кінця 1992 виграв 7 боїв не програвши жодного.
16 травня 1995 року в Атлантік-Сіті перемiг боксерa з Тонга, Самсона Поуха (нокаутом у п'ятому раунді). 15 березня 1996 Ґолота вибив американина Данелла Ніколсона. Нокаутував його однак незгідно з правилами (вдарив головою), що принесло йому славу брудного боксера.
Наступним суперникок Ніколсона мав бути відомий Ріддік Боуї, однак після поразки, менеджери Ріддіка вишішили замінити його поляком. Боротьба в Медісон-сквер-гардені у Нью-Йорку (11 липня 1996) призвела до дискваліфікації Ґолоти за удари нижче пояса. Його поразка супроводжувалася бійкою навколо рингу, після якої у лікарні знайшлися менеджер Ґолоти — Лу Дува і сам Ґолота, який отримав удар мобілкою по голові.
Удари нижче пояса підтвердили думку, що Ґолота б`ється нечисто. Проте сам бій доказав, що Ґолота має потенціял і добре боксує, а протягом бою довгий час перемагав за очками. Позитивні відгуки експертів призвели до реваншового бою, який відбувся 14 грудня 1996 в Атлантик-Сіті. Знову ж таки, поєдинок закінчився дискваліфікацією за нечисті удари Ґолоти, а поляк був ще ближче до перемоги, ніж у першому поєдинку — Ріддік Боуї перший раз в кар'єрі лежав на дошках, а до дискваліфікації Ґолота перемагав за очками у всіх суддів.
Не зважаючи на дві наступні поразки, Анджей Голота отримав перший раз у кар'єрі можливість бою за пояс чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC. Однак 4 жовтня 1997 в Атлантик-Сіті, в поєдинку з британцем Ленноксом Льюїсом, був нокаутований у першому раунді.
Після цієї поразки Ґолота виграв своїх наступних шість боїв, між іншими з колишнім чемпіоном світу
WBC і WBA, Тімом Уізерспуном. Цей поєдинок відкрив можливість відбіркового поєдинку WBC з Майклом Грантом.
20 листопада 1999 в Атлантик-Сіті, Ґолота був близький до перемоги над Грантом. В першому раунді двічі поклав суперника на дошки і вів за очками протягом більшої частини бою. Однак у десятому раунді (бій узгоджено на 12 раундів) Ґолота отримав нокдаун і відмовився продовжувати бій.
20 жовтня 2000 в Детройті зіткнувся з Майком Тайсоном. Вже в першому раунді суддя рахував поляка, а в перерві між другим і третім раундом раундом Ґолота відмовився продовжувати бій та пішов у роздягальню. У 2001 році спортивна комісія штату Мічиган визнала бій недійсним, після виявлення у крові Тайсона заборонених речовин.
Після трьох-річної перерви повернувся на ринг 2003 року і виграв кілька боїв.
27 квітня 2004 мав другий шанс боротися за чемпіонський титул, на цей раз організації IBF. Поєдинок з Крісом Бьордом закінчився в нічию, і американець зберіг свій титул чемпіона.
13 листопада 2004 Ґолота програв за очками бій за звання чемпіона світу WBA з Джоном Руїсом.
22 травня 2005 у четвертому бої за титул чемпіона світу (на цей раз федерації WBO) був нокаутований у 53 секунді Леймоном Брюстером.
6 жовтня 2007 року в Медісон-сквер-гарденi у Нью-Йорку, переміг ірландця Кевіна Макбрайда у шостому раунді, завоювавши першість у Північній Америці федерації IBF.
19 січня 2008 року в Медісон-сквер-гарден, переміг одноголосним рішенням суддів за очками Майкa Молло та виграв пояс Латинської Америки — WBA.
7 листопада 2008 року програв Рею Остіну у бої за пояс WBC USNBC.
24 жовтня 2009 року програв у п'ятому раунді Томашу Адамеку у бої за інтерконтинентальний пояс IBF.
[ред.] Посилання
- Анджей Ґолота у BoxRec.com (англ.)
- Офіційний сайт Анджея Ґолоти (англ.) (пол.)