Андрій (Русин-Берестецький)
| Андрій | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1572 |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | урядник |
| Посада | Q103827372? і Q112085979? |
Андрій Русин-Берестецький (світське ім'я Андрій Іванович Русин-Берестецький; ? — 1572) — руський зем'янин, урядник, православний релігійний діяч. Пінський і Турівський православний єпископ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Посідав уряд луцького підстарости, зокрема, у травні 1564 року.[1] Власник маєтків, зокрема, у місті Берестечко. 1571 року виклопотав у короля грамоту на посаду єпископа у Пінську та Турові.
Мав доньку Раїну, яка 1567 року вийшла за луцького гродського писаря Семена Івановича Хребтовича-Богуринського. Виїжджаючи на кафедру до Пінська, передав маєток у Берестечку в користування зятеві та доньці. Донька Раїна через конфлікти з чоловіком кілька разів пробувала його отруїти. У січні 1572 року Андрій Русин-Берестецький прислав до Берестечка озброєний загін на чолі з небожем Павлом Коритенським, які за відсутності її чоловіка Семена Хребтовича-Богуринського пограбували маєток, а Раїну забрали з собою. На запитання урядника Хребтовича-Богуринського Павло Коритенський, зокрема, відповів, що дядько наказав, в тому числі вбити пана Семена. У березні 1572 року в гродському суді Луцька розгладали справу, на засідання єпископ не прибув, приславши листа без підпису з печаткою з повідомленням про хворобу. Суд, зокрема, вирішив: Андрій Русин-Берестецький має заплатити за «кгвалт» 20, за грабіж 1075 кіп литовських грошів. Після цього тесть впросив зятя передати справу третейському суду, до складу якого увійшли, зокрема, князь Богуш Корецький.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 231.
Джерела[ред. | ред. код]
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 232—235. — ISBN 5-319-01070-2
|
Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |