Аристопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аристопія: Романтична історія Нового світу
Aristopia: A Romance-History of the New World
Жанр альтернативна історія,
фантастика,
утопічна фантастика
Форма роман
Автор Кастелло Голфорд
Мова англійська мова
Опубліковано 1895
Країна  США
Видавництво Arena Publishing Co.
Видання 1895

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Аристопія: Романтична історія Нового світу» (англ. Aristopia: A Romance-History of the New World) — утопічно-фантастичний роман американського письменника Кастелло Голфорда, розглядається як перший англомовний роман з альтернативної історії (а також один з найдавніших зразків романів у жанрі альтернативна історія у світі)[1].

Відгуки[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що роман був частиною основної хвилі утопічної та дистопічної літератури, яка відрізняла останні десятиліття XIX століття[2][3], книга Голфорда перевертає нормальну позицію утопічної проєкції: замість того, щоб уявити собі найкраще суспільство в майбутньому або у якомусь віддаленому місці, він припустив, що заснування Сполучених Штатів відбувається в інших умовах і прослідковує за його розвитком в майбутньому до вищого суспільства до часу, в якому жив сам автор.

Сюжет[ред. | ред. код]

В романі «Аристопія» (у перекладі з грецької — «найкраще місце») розповідається про Ральфа Мортона, одного з ранніх поселенців у Вірджинії, виявляє поклади твердого золота. Він раціонально користується своїм багатством, щоб побудувати заплановане суспільство, засноване на утопії сера Томаса Мора, з власними інноваціями та адаптаціями. В Аристопії вся земля належить уряду, вона може бути лише орендована підприємствам та приватним особам. Велика торгівля також монополізована державою, а можливість успадкувати багатство є обмеженою. Мортон приймає працездатних біженців від європейських конфліктів — гугенотів, ірландських втікачів від воєн Кромвеля, а також північних італійських та швейцарських ремісників.

Колонія процвітає, купує більше землі в індіанців, і розростається на захід. Мортон помирає у віці 100 років; його нащадки та наступники продовжують його політику й надалі.

Аристопійці підтримують Американську революцію, і за власною ініціативою підкорюють Канаду. Аристопія створює нову націю, яка врешті-решт керує всією Північною Америкою на північ від Мексики[4].

Впливи та запозичення[ред. | ред. код]

Англійський драматург Генрі Артур Джонс був захоплений ідеєю Аристопії, і використовував її у власних полемічних творах, таких як «Податкові мудреці Аристопії»[5] та «Мій дорогий Веллс»[6].

Голфорд не був першим англомовним письменником , який використав термін «Аристопія». Вільнодумець вісімнадцятого сторіччя Джон Франтшем (1730-1810) залишив посмертний рукопис під назвою Memorablilia Classica, який містить твір під назвою «Кодекс Аристопії, або Схема ідеального уряду».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Браян Стеблфорд наводить два коротенькі оповідання, "P's Correspondence" (1845) Натаніеля Готорна та "Hands Off" (1881) Едварда Еверетта Гейла, як прецеденти в американській літературі. Brian Stableford, Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia, New York, CRC Press/Routledge, 2006; pp. 18-19.
  2. Kenneth M. Roemer, The Obsolete Necessity: America in Utopian Writings, 1888–1900, Kent, OH, Kent State University Press, 1976.
  3. Jean Pfaelzer, The Utopian Novel in America, 1886–1896: The Politics of Form, Pittsburgh, University of Pittsburgh Press, 1984.
  4. Everett F. Bleiler with Richard Bleiler, Science-Fiction: The Early Years, Kent, OH, Kent State University Press, 1990; p. 369.
  5. Henry Arthur Jones, "The Tax-Wise Men of Aristopia," The World's Work: A History of Our Time, Vol. 41 (November 1920–April 1921), p. 240.
  6. Henry Arthur Jones, My Dear Wells: Being a Series of Letters Addressed by Arthur Henry Jones to Mr. H. G. Wells, Upon Bolshevism, Collectivism, Internationalism, and the Distribution of Wealth, New York, E. P. Dutton, 1921; p. 242.

Посилання[ред. | ред. код]