Артур Шлеєн
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Артур Шлеєн | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народження | 1866 |
| Смерть | 1912 |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | сецесія |
 Артур Шлеєн у Вікісховищі | |
Артур Шлеєн (пол. Artur Schleyen; 1866, Станиславів, нині — Івано-Франківськ — 1912, Львів) — львівський архітектор єврейського походження, громадський діяч.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1866 року у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Закінчив Львівську політехніку. Автор проектів багатьох львівських споруд у стилі сецесії. Депутат міської ради. Засновник Єврейського міщанського клубу у Львові, завданням якого він бачив згуртування євреїв у боротьбі за рівноправність. Був членом місцевих органів економічного самоврядування, зокрема Торговельно-промислової палати. Член багатьох громадських організацій[1]. Був у складі журі конкурсу проєктів реконструкції львівської ратуші[2].
- Споруди у Львові
- Сецесійна будівля театру «Colosseum» («Колізей»), що на бічній нинішньої вулиці Куліша (1898—1900, спільно з Міхалом Фехтером). За основу взято металевий каркас павільйону Яна Матейка з Галицької крайової виставки.[3]
- Докорінна перебудова будинку на вулиці Федорова, 6 (також Ставропігійська, 4) у Львові (початок XX століття)[4].
- Пасаж Феллерів, що починався кам'яницею на сучасному проспекті Свободи, 35 і простягався до нинішньої вулиці Наливайка (1902). Пізніше перебудований за проєктом Фердинанда Касслера.
- Колишній будинок управління поліції та казарми на вулиці Городоцькій, 26 та будинок слідчого ізолятора з боку нинішньої вулиці Академіка Кучера (1903)[5].
- Перебудова синагоги Хасидим Шуль на вулиці Божничій (1904, не збережена).[6]
- Проєкт добудови млину Давида Аксельбрада на нинішній вулиці Хмельницького, 86/88 (1905)[7].
- Житловий будинок на вулиці Руській, 16 (1907—1908, співавтор Л. Ґраф)[8].
- Прибутковий будинок у стилі орнаментального модерну на нинішній вулиці Дорошенка, 32 (1908)[9].
- Прибутковий будинок на нинішній вулиці Мартовича, 4 (1909)[10].
- Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11 (1909).[11]
- Будинки на нинішній вулиці Федорова, 29 (1904) і 31 (перебудова 1906)[12].
- Вілла художника Антонія Стефановича на вулиці Глінки, 5 (1903—1904)[13].
- Реконструкція офіцини з добудовою санвузлів будинку на площі Ринок, 12 (1907).[14]
- Вілла на вулиці Глінки, 7 (1903—1909)[8].
- Надбудова додаткового поверху будинку № 12а на площі Галицькій у Львові для фотоательє Давида Мазура. Проект 1911 року[15].
- Будинок на вулиці Пекарській, 3 (1912, скульптор Францішек Томаш Бєрнат)[16].
- Побудова вітрини фотоательє «Геліос» Ірени Мєчковської біля брами будинку на вулиці Асника, 4 (1906)[17].
- Житловий будинок на нинішній вулиці Єфремова, 4 (1911—1912)[18].
-
Управління поліції на вулиці Городоцькій, 26 -
Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11 -
Колишній пасаж Феллерів, будинок від проспекту Свободи
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Żebrowski Rafał Schleyen Artur // Polski słownik judaistyczny: dzieje, kultura, religia, ludzie. — T. 2. — 2003. — S. 489—490. — ISBN 83-7255-175-8.(пол.)
- ↑ Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220. (пол.)
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 443. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 69. — ISBN 5-7707-6711-1.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 414.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 454.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 463.
- ↑ а б Архітектура Львова… — С. 494
- ↑ Архітектура Львова… — С. 474.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 478, 491.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 493.
- ↑ Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 317—318.
- ↑ Марія Захарчишин. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Глінки, 5 — житловий будинок (колишня вілла). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Бевз М., Лінда С., Мартинюк-Медвецька А. Дослідження кам'яниці на пл. Ринок, 12 у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2002. — № 12 — С. 162.
- ↑ Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 22, 24. — ISBN 966-7022-55-2.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 242. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- ↑ Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Академіка Богомольця, 04 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Мельник І. В. Францівка // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 99. — ISBN 978-966-7022-79-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- R. Ż. [Żebrowski Rafał] Schleyen Artur // Polski słownik judaistyczny: dzieje, kultura, religia, ludzie. — T. 2. — 2003. — S. 489—490. — ISBN 83-7255-175-8. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |