Аюттхая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аюттхая
тай. เทศบาลนครพระนครศรีอยุธยา
Основні дані
14°21′33″ пн. ш. 100°34′34″ сх. д. / 14.35935908311564191° пн. ш. 100.57614520100206335° сх. д. / 14.35935908311564191; 100.57614520100206335Координати: 14°21′33″ пн. ш. 100°34′34″ сх. д. / 14.35935908311564191° пн. ш. 100.57614520100206335° сх. д. / 14.35935908311564191; 100.57614520100206335
Країна  Таїланд
Адмінодиниця Пхра Какхон Сі Аюттхаяd
Столиця для Сіям і Провінція Аюттхаяd
Засновано 1350
Площа 14,84 км²
Населення 52 940 осіб (2015)[1]
Телефонний код (+66) 035
Часовий пояс UTC+7
GeoNames 1607532
OSM r10839539  ·R
Поштові індекси 13000
Міська влада
Вебсайт ayutthayacity.go.th
Мапа
Мапа


CMNS: Аюттхая у Вікісховищі
Історичний парк
Тук-туки на вулицях міста
Санпхет Прасат (королівський палац), Модель а старому місті, Бангкок
Ват Пхра Сі Санпхет

Аюттхая (Аютія, Аюдхая, Аюттайя, Аюдх'я, повне ім'я Пхра Накхон Сі Аюттхая, тай. พระนครศรีอยุธยา) — місто в Таїланді, столиця однойменної провінції. Знаходиться поруч з Бангкоком, в 100 км на північ від нього. Стародавня столиця царства Аютія, попередника Сіаму[2]. Населення близько 65 тис. жителів.

Назва[ред. | ред. код]

Назва Аюттхая походить з мови санскрит. Айодгйа — таку назву мала легендарна столиця давньоіндійської держави Кошала, батьківщини бога Рами, описаного у поемі «Рамаяна».

Географія[ред. | ред. код]

Центральна частина Аюттхаї лежить на природному острові шириною в 4 кілометри, що омивається річками Чаопхрая, Пасак і Лопбурі.

Історія[ред. | ред. код]

Аютхая, або Пхра Накхон Сі Аюттхая було засновано 1350 року Утхонгом (Раматхібоді I) після того як сусіднє місто Лопбурі спустошила епідемія віспи. Король подорожував з військом і знайшов острів, оточений рисовими полями та річками, що давали вихід на море. Тут він заснував нову столицю. Населення жило переважно на човнах у широкій системі каналів та річок. До 1700 в місті жило понад 1 млн людей. До руйнування бірманською армією 1767 року це місто було найбільшим на Землі. У 1608 році голландці збудували свій район у місті. Відомо, що у місті також було поселення португальців і японців, що слугували найманими охоронцями короля. Зараз Аюттхая — адміністративний центр провінції Аюттхая. У 2011 році місто затопило на 3 місяці. Вода піднялася на 3 метри. Повінь завдала значних збитків населенню.

Населення[ред. | ред. код]

У місті проживає близько 60000 населення.

Туризм[ред. | ред. код]

Історична частина міста (Аютія) у 1976 році була проголошена історичним парком, а з 1991 року є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.[3] Переважно туристи приїжджають у Аюттхаю на один день. Храмові комплекси мають окремий вхід з окремою вхідною платою. Для іноземців вхід в усі об'єкти коштує у 3-5 разів більше ніж для місцевих. Оскільки територія історичної частини досить велика, туристам пропонують орендувати велосипед.

Центр міста[ред. | ред. код]

  • Центр історичних досліджень Аюттхаї.
  • Ayutthaya Rajabhat University (ARU)
  • Палац Чан Касем англ. Chan Kasem — Збудований у 1577 році. Відновлений у XIX ст.
  • Національний музей Чао Сам Пхрая англ. Chao Sam Phraya — містить викопні артефакти, вироби, зброю та коштовності.
  • Музей човнів — містить копії традиційних тайських човнів.
  • Wang Luang
  • Храм Чаі Ваттзанарам англ. Wat Chai Watthanaram — побудований у кхмерському стилі між 1630—1650 років.
  • Храм Локкаясутхра англ. Wat Lokaya Sutharam — на території збереглася велична 42 метрова кам'яна скульптура лежачого Будди.
  • Храм Махатхат англ. Wat Mahathat — був найважливішим храмом королівства Аюттхаї. Велетенський пранг у центрі обвалився і зараз на його місці руїни. Храм Махатхат містить туристичний символ Аюттхаї — голову Будди, що вросла у корені баньяну.
  • Wat Na Phra Men
  • Wat Phanan Choeng
  • Храм Пхра Рам англ. Wat Phra Ram — На території зберігся величний пранг у кхмерському стилі, на який можна залізти по крутих кам'яних сходах. З прангу відкривається гарний вигляд на історичну частину Аюттхаї.
  • Храм Пра Сі Санпхет англ. Wat Phra Si Sanphet та королівський палац — містив 16 метрову покриту золотом скульптуру Будди, яку після падіння Аюттхаї переплавили на 160 кілограм золота. Сьогодні можна оглянути три монументальні ступи і руїни палацу.
  • Wat Phutthaisawan
  • Wat Phuttai Sawan
  • Храм Ратчабурана англ. Wat Ratchaburana — На території зберігся величний пранг у кхмерському стилі. Місце поховання дітей короля Інтарача I (роки правління 1409—1424). Після його смерті двоє старших синів вирішили змагатися у битві на слонах під час якої обидва загинули. Трон перейшов до наймолодшого сина Боромморачатхірата II (правліеея 1424—1448), який наказав на місці битви збудувати храм. У поховальній камері прангу були заховані коштовності, які розграбували у XIX сторіччі місцеві жителі, підкупивши охорону археологів. Лише частину їх вдалося повернути. Поховальна камера прикрашена фресками.
  • Wat Suwan Dararam
  • Wat Thammikarat
  • Wihan Phra Mongkhon Bophit — великий хол для медитації з 12 метровою головою Будда, що була пошкоджена під час пожежі 1706 року. Відновлений 1990 року. Центр паломництва тайських буддистів.
  • St. Joseph's Church
  • Японське село — містить експонати з інших країн, що потрапили до Аюттхаї.
  • Голландський інформаційний центр

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://stat.dopa.go.th/stat/statnew/statTDD/views/showDistrictData.php?statType=1&year=58&rcode=14
  2. Аютія // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Historic City of Ayutthaya. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 7 січня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ayutthaya Tourist Guide // aypao.com, 2015 — c. 40 — C.6-29