Байтеряково
| присілок Байтеряково | |
|---|---|
| рос. Байтеряково | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Алнаський район |
| Код ЗКАТУ: | 94 202 840 001 |
| Код ЗКТМО: | 94602440101 |
| Основні дані | |
| Населення | 304 особи (2010) |
| Поштові індекси | 427884 |
| Телефонний код | +7 34150 |
| Географічні координати: | 56°04′41″ пн. ш. 52°25′38″ сх. д. / 56.07805555558377364° пн. ш. 52.42722222224977457° сх. д.Координати: 56°04′41″ пн. ш. 52°25′38″ сх. д. / 56.07805555558377364° пн. ш. 52.42722222224977457° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 110 м |
| Водойма | річка Ятцазшурка |
| Мапа | |
  Байтеряково  Байтеряково | |
|
| |
Байтеря́ково (рос. Байтеряково) — присілок у складі Алнаського району Удмуртії, Росія.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 304 особи (2010[1]; 365 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- удмурти — 84 %
Господарство[ред. | ред. код]
В присілку діють середня школа та дитячий садочок.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 10-ї ревізії 1859 року в починку Токарев було 31 двір та проживало 176 осіб. Тоді тут працював млин. В 1877 році відкритий прихід Христоріздвяної церкви присілка Асаново, у складі нового приходу було присілок Байтеряково. В 1921 році присілок відійшло з Єлабузького повіту до складу Можгинського повіту. В 1924 році увійшло до складу Асановської сільської ради Алнаської волості, а 1925 року була утворена окрема Байтеряковська сільська рада (складалась із 4 сіл). 1929 року присілок перейшов до складу Алнаського району. Того ж року в селі був сформований колгосп ім. Дзержинського, але був ліквідований 1950 року, а сусідні об'єднані в колгосп ім. Калініна. В 1963 році Байтеряковська сільрада ліквідована і присілок увійшло до складу Кучеряновської сільської ради. 1964 року вона була ліквідована і знову утворена Байтеряковська сільська рада.
Урбаноніми [3][ред. | ред. код]
- вулиці — Джерельна, Зарічна, Молодіжна, Поперечна, Стара, Центральна, Шкільна, Ятцазька
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Токарєв Василь Максимович — капітан, призваний Бондюжським РВК в жовтні 1939 року, на фронті з липня 1942 року. Воював на Західному та 2-ому Білоруському фронті, мав поранення, у тому числі і тяжкі. Бойові нагороди — орден Вітчизняної війни I ступеня, орден Червона Зірка, медаль «За відвагу», фронтові медалі;
- Токарєв Олександр Данилович — молодший лейтенант, призваний Алнаським РВК в червні 1941 року, на фронті з липня 1941 року. Був командиром стрілецької роти, у бою 27 вересня 1941 року, при наступі, першим кинувся форсувати річку, закликаючи за собою всю роту, був тяжко поранений;
- Токарєв Яків Павлович — рядовий, призваний Алнаським РВК в червні 1943 року, на фронті з вересня 1943 року. В групі саперів під артилерійським та кулеметним вогнем забезпечив переправу військ та евакуацію поранених через річку Шпрее, був поранений в бою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Поштові індекси. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 20 квітня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
.svg)
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |