Баклан берингійський
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Баклан берингійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phalacrocorax pelagicus Pallas, 1811 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Leucocarbo pelagicus (Pallas, 1811)
Phalacrocorax kenyoni (Siegel-Causey, 1991) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан берингійський[2] (Phalacrocorax pelagicus) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений на півночі Тихого океану. Гніздиться вздовж морського узбережжя Каліфорнійського півострова (Мексика), західних штатів США, Канади, Аляски, материкової Росії, Алеутських і Курильських островів та Японії. Бродячі птахи спостерігалися в Китаї, Кореї, Тайвані і на Гаваях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Phalacrocorax pelagicus: інформація на сайті МСОП (версія version=2021.1) (англ.) 15 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|