Балчик

місто
Балчик болг. Балчик d:Кат:^[1]


Країна	Болгарія
Область	Добрицька
Код ЕКАТТЕ	02508 і DOB03-00
Поштовий індекс	9600
43°24′36″ пн. ш. 28°09′58″ сх. д. / 43.41016600002777182° пн. ш. 28.16615200002777897° сх. д.
Висота	199 м
Площа	74,411 км²
Населення	12 307 осіб (15 березня 2024)^[2], 13 108 осіб (15 березня 2024)^[2]
Водойма	Чорне море
Міста-побратими	Мангалія, Armutalan^d, Бран, Стара Любовня, Гаґфорс, Цешин
Телефонний код	+421-0579
balchik.bg
Розташування
Балчик Балчик (Болгарія)
Мапа

Балчик у Вікісховищі

Балчик (болг. Балчик) — місто у Добрицькій області Болгарії. Балчик — мальовниче місто, порт і морський курорт, що розташований за 40 кілометрів від Варни та захищений мисом Каліакра.

Населення — 11 788 (15.12.2004)
Поштовий індекс — 9600
Мер міста — Кразимир Михайлов

Історія[ред. | ред. код]

Балчик — одне з найдавніших міст чорноморського узбережжя. Воно засноване у ІІІ ст. до н. е. греками і спочатку називалося Крунон («Місто джерел») через наявність карстових джерел. У II ст. до н. е. Крунон перейменували на Діонісіполіс на честь Діоніса — бога вина та веселощів.

В античні часи місто було відоме як великий торговий центр, у якому виготовляли золоті й срібні монети. Пізніше, у часи правління римлян, у місті був побудований воєнний табір.

Теперішню назву Балчик отримав від імені болгарського боярина Валика, який володів цією областю в XIV ст.

1396 — 1878 рр. Землі Болгарії захоплюють турки і вводять до складу Османської імперії. Підвищується рівень національно-визвольного руху, що стає поштовхом до будівництва в 1845 р. церкви св. Миколая та училища, де проводились заняття на староболгарській мові.

В 1877 — 1878 рр. Російсько-турецька війна. Звільнення Болгарії від турецької навали. Після звільнення у 1878 р. місто Балчик належить Болгарії.

1912 р. Перша Балканська війна. Союзники — Болгарія, Сербія, Чорногорія, Греція — перемагають Туреччину.

1913 р. Друга (міжсоюзна) Балканська війна. Болгарія ворогує з Сербією, Грецією, Туреччиною, Румунією та зазнає поразки, у результаті чого втрачає частину своєї території. Місто Балчик переходить під владу Румунії аж до 1940, коли під тиском СРСР Румунія була змушена повернути місто у володіння Болгарії.

Транспорт[ред. | ред. код]

Балчик розташований за 550 км на схід від столиці Болгарії — Софії, за 40 км на північ від найбільшого приморського міста — Варни.

Таксі транспорту у Балчику коштує 0.60-0.70 лева/км. Є стартовий грошовий збір, який змінюється і становить 1 лева. Всі таксі жовті і мають "TAXI" знак. Важливо знати, що кожен водій таксі зобов'язаний видати квитанцію для обслуговування. Це гарантує те, що Ви не сплатили більш ніж необхідно.

У місті знаходиться аеропорт Балчик спільного використання. Використовувався як військовий аеродром до 1998 року. Аеропорт має цивільну ліцензію, що означає, що він може приймати повітряні судна вагою до 5,7 т.

Культурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Символ міста Балчика — палац румунської королеви Марії, яку у 40-х роках причарувала краса місцини і вона вирішила побудувати тут свої літню резиденцію. Будівля розташована на березі моря між трьох пагорбів та недосяжна для вітрів. Марія називала її «Тихим гніздом». Палац будувався 11 р. і був повністю побудований у 1947 р. за проектом італійських архітекторів Америко та Августіно.

Королева Марія провела дитячі роки в Єгипті й завжди виступала за зближення християнської та мусульманської віри, а тому архітектура дому поєднує римські, східні й християнські стилі художнього оформлення.

Біля Палацу є маленька каплиця, у якій знаходяться, зроблені в натуральну величину, зображення Марії з дочкою Іляною та кіпрський іконостас.

У 1938 році у своєму румунському палаці в Сінаї Марія була смертельно поранена випадковим пострілом — вона намагалась завадити синам стрілятись на дуелі. Помираючи, Марія заповіла поховати її у Палаці в Балчику. Заповіт був виконаний, і тіло королеви знаходилось у стінах каплиці до 1940 р. Потім його перевезли до Румунії.

На території Палацу розташований ботанічний сад. На площі приблизно у 16 акрів представлена колекція рослин із різних куточків світу. Там росте близько 3000 рослин із 35 родин і 800 родів. У парку безліч стежин, викладених білим камінням, які у часи королеви Марії накривали килимами. Є й багато історичних реліквій: кам'яний хрест, мармуровий трон, капітелі. Можна зустріти такі екзотичні рослини: «солодке» дерево, паперове дерево, каучук, секвою, гінкго дволопатетве, магнолію, маслину, піщану лілію та безліч інших. Колекція кактусів саду нараховує більш, ніж 250 рослин та займає друге місце після Монако.

Національні страви і напої[ред. | ред. код]

Страви[ред. | ред. код]

У болгарській кухні відчувається як грецький, так і турецький вплив; і вона включає широкий вибір літніх і зимових страв. Взимку болгари починають трапезу з хорошої порції першого, можливо, з боба (суп з квасолею) або топчета супу (суп-пюре з фрикадельками). Літом найпопулярніші салати, особливо шопська салата (нарізані помідори, огірки і ріпчаста цибуля, посипані тертим сиром - бринзою), який можна зустріти практично скрізь. Зазвичай є невеликий вибір закусок і соусів, включаючи таратор (кисле молоко з огірками і волоським горіхом), млеча салата (кисле молоко з огірками, волоським горіхом і часником), сармі (болгарські голубці) і кашкавал панові (сухарі зі смаженим сиром). Основа складова головних страв — смажене м'ясо (шматочки, реберця, стейк). Популярна болгарська печеня-асорті. З інших гарячих страв можна виділити кебабче (смажені м'ясні ковбаски) і кюфке (м'ясо у тісті із спеціями).

У Болгарії готують смачні тушковані і печені страви, включаючи національну страву - каварму (тушкована свинина і печінка), дроб сарму (запечена рубана печінка з рисом і яйцями) і сирені по-шопські (яйця і сир, запечені з томатами в горщику). Місцеву мусаку можна переплутати з грецькою, проте в Болгарії баклажани до баранини не додають. Якщо побачите в меню слово гювеч, знайте, що це тушковане м'ясо.

Рибні страви. Плакія — смачна тушкована страва з риби, що не має рецепту, — готується з того, що було виловлене вдень. День болгари люблять починати з баніти (теплих пиріжків з сиром, бринзою або сиром).