Барахов Ісидор Ничипорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барахов Ісидор Ничипорович
 
Народження: 31 січня 1898(1898-01-31)
Kharbalakhsky Rural Okrugd, Верхньовілюйський улус, Якутська область, Російська імперія
Смерть: 15 вересня 1938(1938-09-15) (40 років)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання: Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна: Російська імперія і СРСР
Освіта: Інститут червоної професури
Партія: КПРС

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ісидор Ничипорович Барахов (Іванов) (нар. 31 січня 1898, Харбалахський наслег — пом. 15 вересня 1938) — партійний і державний діяч Якутської АРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 [31] січня 1898(18980131) року в Харбалахському наслезі Якутської області Російської імперії[1] (тепер Верхньовілюйський улус, Республіка Саха, РФ) в сім'ї заможного селянина-скотаря. Закінчив Вілюйське початкове училище, Якутську вчительську семінарію.

Член РСДРП(б) з 1917 року. У липні—вересні 1918 року був уповноваженим Якутського губернського революційного комітету з організації радянської влади у Вілюйській окрузі. З жовтня 1918 по квітень 1920 року працював сільським учителем в Іркутській губернії. У червні—грудні 1920 року працював секретарем Якутського районного бюро РКП(б); у червні—листопаді 1921 року — секретарем повітового бюро РКП(б) у місті Вілюйську; з листопада 1921 по лютий 1922 року — завідувачем організаційно-інструкторським відділення, а з 12 березня 1922 по червень 1922 року — відповідальним секретарем губернського бюро РКП(б) в Якутську. Був делегатом від якутської організації ВКП(б) на X і XII партійних з'їздах. З кінця 1922 по 1923 рік тимчасово виконував посаду голови революційного комітету, голови Ради Народних Комісарів Якутської республіки і члена Президії Якутської Центральної виборчої комісії. З вересня 1924 року навчався на курсах марксизму при Комуністичній академії в Москві, після закінчення яких з червня 1926 по березень 1928 року працював секретарем обкому ВКП(б) в Якутську[1].

З жовтня 1928 року по 1933 рік — слухач Інституту червоної професури. З серпня 1933 року по травень 1936 року працював помічником завідувача Сектором по Східно-Сибірським районам Сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б). Одночасно з серпня 1933 року по 3 лютого 1938 року — заступник завідувача, завідувач Сектором Сибіру і Далекосхідного краю Сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б)[1].

3 лютого 1938 року арештований в Москві на роботі у справі «антирадянської націоналістичної організації». 15 вересня 1938 року Воєнна колегія Верховного суду СРСР засудила його до вищої міри покарання, вирок виконано в той же день[2] на полігоні «Комунарка» в околицях Москви.

Реабілітований рішенням Військової колегії Верховного суду СРСР 31 жовтня 1956 року[2].

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Ім'я Ісидора Барахова присвоєно Верхневілюйській середній школі № 1, носять вулиці Якутська, Верхньовілюйська та інших населених пунктів;
  • Іменем Ісидора Барахова було названо нове судно проекту «Радянська Якутія», побудоване на суднобудівному заводі «Ока» Міністерства суднобудівної промисловості СРСР 31 жовтня 1974 року;
  • У лютому 2014 року його ім'ям перейменований нафтоналивний танкер «Ленанефть-2004» 1976 року побудови «Ленського об'єднаного річкового пароплавства»;
  • 27 квітня 2014 року в Якутську, на перетині вулиць Пояркова і Кірова, був відкритий пам'ятник Ісидору Барахову[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Довідник з історії КПРС. [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ а б Барахов Исидор Никифорович — выдающийся государственный, общественно-политический деятель Якутии начала XX века, участник гражданской войны.(рос.)
  3. ↑ Саха политехнический лицей. Памятник Исидору Барахову.(рос.)

Література[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барахов_Ісидор_Ничипорович&oldid=40075617