Белеїв
| село Белеїв | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Долинська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 879 |
| Площа | 27,4 км² |
| Густота населення | 32,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77511 |
| Телефонний код | +380 3477 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′47″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.09639° пн. ш. 24.03167° сх. д.Координати: 49°05′47″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.09639° пн. ш. 24.03167° сх. д. |
| Водойми | Тур'янка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77511, Івано Франківська обл., Калуський р-н, с. Белеїв, вул. Центральна |
| Карта | |
  Белеїв | |
 Белеїв | |
| Мапа | |
| |
Белеї́в — село Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області України. Населення становить 879 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 18 кілометрів від Долини у північному напрямку. Через поселення протікає річка Тур'янка.
На південно-східній стороні від села бере початок потік Велика.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Белеїв сягає XIX століття, але знайдений на околиці кам'яний молот засвідчує, що люди тут селилися ще в кам'яну добу. Оскільки село засноване у період панування монголо-татарського іга (?), то існує версія, що назва Белеїв походить від імені татарського воєначальника. Серед жителів села побутує легенда, що нібито в часи нападу татарської орди, через місцевість проходив один із загонів цих загарбників. І саме на місці нинішнього населеного пункту, у тіні віковічних дерев він зупинився на привал, під час якого татари обідали чи вечеряли. А оскільки їх проводирем був хан Бела, а він теж їв, то пізніше, коли хтось із селян, що тут поселився, говорили: «Там, де Бела їв». З того часу село дістало назву Белаїв, яка пізніше змінилась на Белеїв.
Назва села є присвійною формою прикметника й аналогічна назвам половини всіх сіл Галичини — від прізвища «Белей» (феодального власника села), та й таке прізвище досі наявне на Прикарпатті.
На початку XX століття у селі було засновано товариство «Просвіта», активними діячами якого були Прокіп Матійців та Іван Ярич. Згодом семеро просвітян увійшли до сільського осередку ОУН, провідником якого був Тимофій Галів.
У 1939 році в селі проживало 1180 мешканців, з них 1145 українців, 5 поляків, 10 латинників і 20 євреїв[1].
У пам'ять борців за волю України у селі біля церкви насипано двоступеневу могилу, зруйновану в 1956 році. Осередок НРУ в квітні 1990 року відновив могилу. У селі відновлено також пам'ятний Хрест з приводу скасування панщини, встановлено Хрест на пам'ять про голодомор в Україні 1932—1933 років. Пам'ятником пошанували белеївці й односельчан, які загинули в роки Другої світової війни.
У селі є церква Святого Василія Великого, споруджена 1864 року.
Релігійна громада: УГКЦ (о. Ярослав Савка)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Галів Тимофій Миколайович — референт СБ ОУН Станіславської області
- Лаврів Іван — діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).
- Матійців Прокіп — член Летючої Бригади УВО, повітовий провідник ОУН Долинщини (1930).
- Іван Худин «Шершень», «Галайда» — провідник Перегінського районного проводу ОУН. Провід очолював від початку 1945 до дня загибелі 26 (27) червня 1946 р.[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Науковці музею розкривають невідомі сторінки історії. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Belejów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 126. (пол.)
- м. Долина і Долинський район — сайт твого міста [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
