Берденников Михайло Андрійович

Михайло Берденников
Зображення
Основна інформація
Дата народження	30 жовтня 1919(1919-10-30)
Місце народження	Архангельськ, РСФРР
Дата смерті	14 жовтня 1990(1990-10-14) (70 років)
Місце смерті	Київ, УРСР
Поховання	Байкове кладовище
Професія	хормейстер, педагог
Освіта	Казанське музичне училище (1941) Київська консерваторія (1946)
Колективи	Казанське музичне училище (1937—1941) Свердловська державна філармонія (1942—1944) Київський театр опери та балету (1944—1947; 1949—1951; 1969—1970) Київська консерваторія (1946—1964; 1969—1990) Державна капела бандуристів УРСР (1959—1962) Новосибірська консерваторія (1964—1967) Ростовська консерваторія (1967—1969) Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва (1968—1969) Київський інститут культури (1980-ті)
Нагороди
Дружина	Зоя Томсон

Михайло Андрійович Берденников (30 жовтня 1919, Архангельськ — 14 жовтня 1990, Київ) — український музикант, хормейстер, педагог. Професор (1977). Заслужений артист УРСР (1951). Майже 40 років — викладач Київської консерваторії (1946—1964; 1969—1990), наставник більш ніж 30 заслужених і народних артистів України, діячів мистецтв.

Головний хормейстер Київського театру опери та балету (1949—1951). Працював в різноманітних музичних закладах усього СРСР: від Казані до Донецька. Учень професора Григорія Компанійця. Член Художньої ради Будинку органної та камерної музики.

Життєпис

Народився 30 жовтня 1919 року в Архангельську, РСФРР, в родині службовця. В 1930-му році родина переїхала до Казані, де Михайло Берденников у 1941-му році закінчив Казанське музичне училище, в якому працював з 1937-го року концертмейстером та педагогом з обов'язкового (загального) фортепіано.

Після закінчення училища вступив на історично-теоретичний факультет Свердловської консерваторії. З 1942-го по 1944-й рік працював другим хормейстером капели Свердловської державної філармонії.

В 1944-му році перейшов на диригентсько-хоровий факультет Київської консерваторії, яка на той час перебувала в евакуації у Свердловську. Закінчив консерваторію з відзнакою вже після війни, в Києві, в 1946-му році — клас професора Григорія Компанійця.

З 1944-го року 25-річний студент Михайло Берденников — хормейстер Київського театру опери та балету, перша опера — «Наймичка» Михайла Вериківського.

Після закінчення консерваторії розпочав свою роботу в її стінах — спочатку асистентом кафедри хорового диригування, потім аспірантом до класу Натана Рахліна, ще пізніше аспірантом-симфоністом до класу Олександра Климова.

Через зайнятість в консерваторії був тимчасово звільнений з посади хормейстера в театрі оперу та балету, відновлений в 1949-му році з підвищенням — 30-річний аспірант Михайло Берденников став головним хормейстером театру. В цей період за участі Берденникова створені опери «Галька», «Аїда», «Богдан Хмельницький», «Князь Ігор».

Закінчив аспірантуру в 1950-му році. Паралельно диригував різноманітні оперні вистави в Оперній студії консерваторії, зокрема, «Царева наречена» та «Алєко». В 1952-му році, після виходу на заслужений відпочинок професора Компанійця, Михайло Берденников обійняв посади викладача кафедри хорового диригування консерваторії та головного хормейстера Оперної студії. З 1954-го року — старший викладач, з 1957-го — доцент.

З 1959-го року деякий час працював у Державній капелі бандуристів УРСР. В 1964-му році звільнився з Київської консерваторії, за особистим запрошенням Арсенія Котляревського переїхав до Новосибірську, де розпочав роботу в місцевій консерваторії: спочатку професором кафедри хорового диригування, потім її завідувачем. В цей період, за участі Михайла Берденникова, в Новосибірську поставлена опера «Травнева ніч».

В 1967-му році переїхав до Ростову-на-Дону, впродовж двох років викладав диригування та читання хорових партитур в Ростовському державному музично-педагогічному інституті, паралельно протягом року був педагогом Донецького музично-педагогічного інституту.

В 1969-му році, на прохання свого учня, директора театру опери та балету Володимира Колесника, повернувся до Києва, де знов працював хормейстером у театрі. Відтоді ж повернувся і на кафедру диригування Київської консерваторії, в якій викладав вже до останніх днів життя.

Впродовж наступних десятиліть паралельно займався науково-дослідною роботою, укладав і редагував збірки музичних творів, зокрема, «Палестрина. Хорові твори» (1972) та «Й. С. Бах. Мотети» (1974). Автор декількох наукових робіт: «Про деякі методичні проблеми у класі хорового диригування», «Заметки по хоровому интонированию. К вопросу об основах методики репетиционной работы» тощо. Дослідник творчої спадщини митців епохи Відродження та Бароко: Палестрини, Баха, Орландо ді Лассо, Жоскена Депре, Андреа та Джованні Габрієлі.

Могила Михайла Берденникова та його доньки, Байкове кладовище

В 1977-му році здобув вчене звання професора. Останні десять років життя — член Художньої ради Будинку органної та камерної музики.

Наставник більш ніж 30 народних і заслужених артистів України, діячів мистецтв. Серед них — Анатолій Навроцький, Тетяна Копилова, Віталій Скакун, Володимир Волонтир, Дмитро Радик, Володимир Колесник, Василь Мойсіюк, Володимир Курач та багато інших.

Помер на 71-му році життя 14 жовтня 1990 року. Похований на Байковому кладовищі разом з донькою.

У 2019-му році, за ініціативи професора Дмитра Радика, в Київській консерваторії (нині — музичній академії ім. П. І. Чайковського) була встановлена меморіальна дошка в пам'ять про Михайла Берденникова.

Особисте життя

Дружина — Зоя Томсон, учениця Михайла Берденникова, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник камерного хору Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра.

Донька — Катерина Берденникова (1970—2006), музикознавиця, кандидат мистецтвознавства, дослідниця творчості Й. С. Баха. Передчасно пішла з життя у віці 36 років.

Посилання

• Берденников Михайло Андрійович («Енциклопедія сучасної України»)