Березоворудський район
| Березоворудський (Теплівський) район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УСРР
|
| Округа/Область: | Прилуцька округа (1923—1930), Лубенська округа (13 червня 1930—2 вересня 1930) |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 3 лютого 1931 |
| Населення: | 27 633 особи[1] |
| Площа: | 536 км² |
| Густота населення: | ~52 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Березова Рудка |
| Кількість сільських рад: | 11[1] |
| Районна влада | |
| Адреса адміністрації: | Українська СРР, Прилуцька округа, Березоворудський р-н, с. Березова Рудка |
Березовору́дський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УСРР з центром у с. Березова Рудка, утворена 7 березня 1923 у складі Прилуцької округи з Теплівської і Сасинівської волостей Пирятинського повіту Полтавської губернії. Спочатку називався Теплівський. Площа – 471 верста² (~536 км²). Населення – 27 633 особи.
Станом на 7 вересня 1923 року район налічував 11 сільрад (Березоворудська, Бубновщинська, Грабарівська, Гурбинська, Давидівська, Кейбалівська, Малютинська, Наталівська, Сасинівська, Смотриківська, Теплівська), кількість яких згодом скоротилася до 7. Чисельність населення на 7 вересня 1923 року становила 32 025 осіб. 25 лютого 1926 року у Березоворудському районі утворено дві нові сільради: Вечірківську і Крячківську.[2]
13 червня 1930 року постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР було розформовано Прилуцьку округу з приєднанням її території до Лубенської округи. 2 вересня 1930 Лубенську округу було ліквідовано, і район перейшов у пряме підпорядкування республіканській владі у Харкові.
3 лютого 1931 ВУЦВК ухвалив постанову про реорганізацію районів, оскільки після проведеної цього самого року перевірки діяльності районів, їхнього економічного і фінансового стану постала необхідність певних змін у тодішньому адміністративно-територіальному поділі УСРР. Цією постановою було ліквідовано Березоворудський район, а його територію приєднано до Пирятинського району.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б В. Н. Жук, З. М. Суховська. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648–1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. — Полтава : Департамент поліграфії ПП «ЕНТ» м. Кременчук, 2002. — С. 205. — ISBN 966-95757-1-0.
- ↑ Офіційний сайт Пирятина. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 7 вересня 2013.