Березовська Олена Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березовська Олена Олександрівна
Народилася 2 червня 1988(1988-06-02) (35 років)
Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналістка
Нагороди
Орден святої рівноапостольної княгині Ольги
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Березовська.

Олена Олександрівна Березовська (нар. 2 червня 1988, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР) — український і російський журналіст, громадський діяч, колишній головний редактор російського пропагандистського видання «Украина.ру», що входить до складу медіагрупи «Росія сьогодні» і вважається «рупором» Кремля[1][2][3][4].

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчила факультет державного та муніципального управління Московського Інституту економіки і соціальних відносин.

Первинна освіта за фахом журналіст-продюсер телевізійних програм отримала в «Інтершколі» при телеканалі «Інтер» (Україна)[5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

2008—2011 — Журналіст інтернет-видання «Обозреватель» Спеціалізувалася на політичних, правових і економічних питаннях, а також проводила журналістські розслідування в області медицини[6].

2009—2012 — автор і ведуча спільної програми «Обозреватель.уа» і Першого національного телеканалу «Питання»[7].

2011—2013 — засновник, головний редактор англомовної газети «The Kiev Times».

2011—2013 — автор і ведуча програми «Сніданок з Оленою Березовською» у виданні «Обозреватель.уа».

Входила до журналістського пулу президента Януковича, стосунки з яким ЗМІ описували як близькі[8].

Після повалення влади Януковича в ході Євромайдана переїхала до Росії[9].

З червня 2014 по травень 2016 року — головний редактор пропагандистського антиукраїнського видання «Украина.ру»[10], створеного російським державним агентством «Росія сьогодні»[11][12].

Була піар-консультантом і спічрайтером ряду українських політиків. Є автором аналітичних статей на сайті ria.ru[13] і експертом програми «Репліка» на телеканалі «Росія-24».

Санкції[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року потрапила в санкційний список України, тривалість санкцій дорівнює одному року[14].

З травня 2017 року постановою РНБО заборонений в'їзд в Україну та накладено арешт на належне майно[15].

26 червня 2021 року відповідно до Указа Президента України від 24.06.2021 № 265/2021 на її нерухомість і майно накладені санкції.[16]

Благодійність і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Анна Свентах (20 червня 2014). Україна через викривлене дзеркало РФ. День. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  2. ↑ СБУ видворила з України російську журналістку із забороною в’їзду на три роки. Інститут масової інформації. 27 березня 2019. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  3. ↑ В Росії створять нове агентство для інтернет-пропаганди на 45 мовах світу. 5 канал. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  4. ↑ о. Орест-Дмитро Вільчинський (18 вересня 2014). Чергова хвиля релігійної антиукраїнської та антикатолицької пропаганди захлиснула російські ЗМІ. Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  5. ↑ а б Алена Березовская: Я не могу сказать, что я очень красивая, но то, что мне двадцать два года, на многих действует [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] «Медианяна», 12.11.2010
  6. ↑ Обозреватель. Публикации автора - Алена Березовская. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
  7. ↑ Ток-шоу «Обозревателя» выходит на Первый национальный. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2021.
  8. ↑ СМИ: 22-летняя журналистка прокомментировала слухи о близких отношениях с Януковичем [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] «Корреспондент.нет», 17.10.2014
  9. ↑ Вслед за Януковичем из Украины убежали его жена, фаворитка и любовница [Архівовано 26 червня 2019 у Wayback Machine.] «ТСН», 02.06.2014
  10. ↑ Владимир Кара-Мурза: Экс-любовницу Виктора Януковича пристроят на российское телевидение?. Собеседник. 26 червня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  11. ↑ "Россия сегодня" и Киселев запустили сайт об Украине. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2 березня 2021.
  12. ↑ Слово главного редактора. Архів оригіналу за 29 червня 2015.
  13. ↑ Публикации Алены Березовской на сайте ria.ru. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2021.
  14. ↑ Порошенко указом утвердил санкции против России [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] «Украинская Правда», 16.09.2015
  15. ↑ Украина ввела санкции против российского пропагандиста Киселева (рос.). www.dsnews.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 24 травня 2017.
  16. ↑ БЕРЕЗОВСЬКА Олена Олександрівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Алена Березовская провела круглый стол по вопросам семьи на XI Мировом Форуме «Диалог цивилизаций». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березовська_Олена_Олександрівна&oldid=42314332