Береський Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Береський
Особисті дані
Повне ім'я Олег Іванович Береський
Народження 6 січня 1969(1969-01-06) (55 років)
  Самбір, Львівська область, УРСР
Зріст 185 см
Вага 87 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
США США
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986—1989 СРСР СКА-«Карпати» 50 (-86)
1990—1991 СРСР «Галичина» (Др) 26 (-25)
1991 СРСР «Карпати» (КБ) 14 (-?)
1993 Україна «Кристал» (Ч) 14 (-16)
1994—1995 Україна «Галичина» (Др) 67 (-46)
1996—1997 Росія «Промінь» (Вл) 60 (-92)
1998 Україна «Карпати» (Л) 1 (-1)
1998  Україна «Карпати-2» 6 (-7)
1999 Україна «Львів» 1 (-1)
1999—2000 Україна «Металург» (З) 21 (-19)
1999  Україна «Металург-2» (З) 1 (0)
2000—2004 США «Юкрейніан Лайонс» (Ч) ? (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Іванович Береський (нар. 6 січня 1969, Самбір, Львівська область, УРСР) — радянський та український футболіст, воротар.

Життєпис[ред. | ред. код]

Радянський період[ред. | ред. код]

Народився в Самборі, Львівська область. Вихованець львівської школи-інтернату спортивного профілю, перші тренери — Ю. Загородній та В. Данилюк. Футболом розпочав займатися в 1986 році в аматорському колективі «Спартак» (Самбір). потім отримав запрошення від львівських СКА-«Карпати». Дебютував за львів'ян 31 жовтня 1987 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 43-о туру Першої ліги СРСР проти кутаїського «Торпедо». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Того сезону зіграв за львівських армійців у 2-х поєдинках Першої ліги. У двох наступних сезонах виходив на поле частіше, за цей час у Першій лізі зіграв у 48-и матчах, ще 2 поєдинки провів у кубку СРСР.

У 1990 році перейшов до СФК «Дрогобич». У команді відіграв півтора сезони, на поле виходив регулярно, але гравцем основи не був (26 матчів у Другій лізі, 2 поєдинки у кубку СРСР). По ходу сезону 1991 року перейшов до клубу другої нижчої ліги чемпіонату СРСР «Карпати» (Кам'янка-Бузька).

Перші роки незалежної України[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР виїхав до Польщі. Сезон 1991/92 років провів в одному з нижчолігових клубів цієї країни. У 1992 році повернувся до України. Спочатку виступав за аматорський клуб «Дністер» (Самбір), а потім підписав контракт з чортківським «Кристалом». Дебютував за нову команду 13 квітня 1993 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 27-о туру Першої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Береський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. У другій частині сезону 1992/93 провів 14 матчів у Першій лізі. Того ж року повернувся до дрогобицької «Галичини», 26 березня 1994 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 23-о туру Другої ліги проти бердянської «Дружби». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У «Галичині» відіграв два сезони, за цей час у Другій лізі провів 67 матчів, ще 2 поєдинки зіграв у кубку України.

Вояж до Росії[ред. | ред. код]

У 1996 році виїхав до Росії, де підписав контракт з владивостоцьким «Променем», за який дебютував 16 квітня 1996 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 3-о туру Першої ліги проти майкопської «Дружби». Береський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У своєму дебютному сезоні в російському клубі боровся за те, щоб бути основним голкіпером (25 матчів у Першій лізі), а вже в 1997 році став основним воротарем команди (45 матчів у Першій лізі, 2 поєдинки у кубку Росії).

Повернення до України[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 1997/98 років повернувся до України та підписав контракт з львівськими «Карпатами». Однак за перщу команду не грав, а був відправлений до другого складу, за який дебютував 29 червня 1998 року в переможному (4:2) домашньому поєдинку 34-о туру групи А Другої ліги проти рівненського «Вереса». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Першу частину сезону 1998/99 також відіграв у «Карпатах-2» За першу команду «Карпат» дебютував 28 квітня 1999 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1/2 фіналу кубку України проти донецького «Шахтаря». Олег вийшов на поле на 42-й хвилині, замінивши Богдана Стронціцького[6]. У Вищій лізі чемпіонату України дебютував 2 травня 1999 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 23-о туру проти полтавської «Ворскли». Береський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. Проте після за першу команду не грав й решту частину сезону провів у ФК «Львів». Проте у футболці «городян» зіграв лише 1 поєдинок чемпіонату, проти «Поліграфтехніки»[8].

Напередодні початку сезону 1999/00 півдписав контракт з запорізьким «Металургом». Дебютував у футболці «козаків» 16 липня 1999 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку Вищої ліги проти дніпропетровського «Дніпра». Олег вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. У складі запорожців відіграв 1 сезон, був основним воротарем (21 матч у Вищій лізі, 4 поєдинки у кубку України). На початку серпня 1999 року зіграв також 1 матч за друголіговий фарм-клуб запорожців, «Металург-2»[10].

Еміграція до США[ред. | ред. код]

У 2000 році виїхав до США. Того ж року став гравцем аматорського клубу «Юкрейніан Лайонс» (Чикаго), в якому виступав до 2004 року. По завершення кар'єри футболіста залишився на постійне проживання в цій країні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СКА-«Карпати» (Львів) - «Торпедо» (Кутаїсі) [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) - «Кристал» (Чортків) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Дружба» (Бердянськ) - «Галичина» (Дрогобич) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Промінь» (Владивосток) - «Дружба» (Майкоп) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. «Карпати-2» (Львів) - «Верес» (Рівне) [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «Карпати» (Львів) - «Шахтар» (Донецьк) [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Карпати» (Львів) - «Ворскла» (Полтава) [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Львів» (Львів) - «Поліграфтехніка» (Олександрія) [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Металург» (Запоріжжя) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Кристал» (Херсон) - «Металург-2» (Запоріжжя) [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]