Самбір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Самбір | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Самбір на мапі України | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Львівська область | ||
| Район/міськрада | Самбірський район | ||
| Рада | Самбірська міськрада | ||
| Код КОАТУУ | 4610900000 | ||
| Засноване | 1241 | ||
| Магдебурзьке право | 1390 | ||
| Статус міста | з 1241 року | ||
| Населення | 36 218 | ||
| Площа | 13 км² | ||
| Поштові індекси | 81412 | ||
| Телефонний код | +380-3236 | ||
| Координати | 49°31′ пн. ш.; 23°12′ сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 305,96 м | ||
| Водойма | Дністер. | ||
| Міста-побратими | Костшин, Освенцім, Снина, Устрики-Долішні(всі Польща) | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Самбір | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 78 км | ||
| - автошляхами | 76 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | Львівська область, м.Самбір, пл.Ринок, 1 | ||
| Веб-сторінка | http://sambir.lviv.ua | ||
Са́мбір (пол. Sambor) — місто обласного значення, районний центр Львівській області.
Зміст |
[ред.] Географія
Місто розташоване на березі Дністра, на перехрестi дорiг Львів-Ужгород і Дрогобич-Перемишль, за 73 км вiд обласного центру.
Географiчнi координати мiста - 49,3о пiвнiчної широти та 23,8о схiдної довготи.
Центр мiста (площа Ринок) розташований на висоті 305,96 м над рiвнем моря.
Середня температура найхолоднiшого мiсяця (сiчень) - -4оС, середня температура липня - +22оС.
Населення (на кiнець 2000 р.) - 35 670 мешканців.
[ред.] Історія
Археологічні дослідження свідчать, що поселення у цій місцевості існували ще в доісторичні часи. При розкопках на території міста знайшли римські монети IV ст., бронзові сокири, серп, браслети, виготовлені приблизно в IX-VIII ст. до н. е.
1241 - перша літописна згадка про місто. Того року ординцi сплюндрували тодiшнє мiсто Самбiр (теперiшнiй Старий Самбір), а уцiлiлi мешканцi знайшли притулок у добре укрiпленому посадi Погонич, який ховався у лiсових хащах на березi Днiстра. З 1390 р. Погонич став Новим Самбором, а колишній Самбір - Старим Самбором (або Старим Містом). Згодом Новий Самбір став просто Самбором.
До 1349 р. поселення було у складі Галицько-Волинської держави.
1349-1390 - поселення було володінням польских королів.
1390 - польський король Владислав Ягайло подарував Самбiрщину краківському старостi Спитковi з Мельштина.
13 грудня 1390 р. - Спитко надав Самбору маґдебурзьке право. З цього моменту в місті почали селитися німці та євреї.
Пiсля загибелi Спитка у битвi з татарами над Ворсклою (12 вересня 1399 р.) Самбiрщиною володiла вдова по Спитковi, Ельжбета.
У XV столітті Самбір вже є замком-фортецею.
1415 - Самбiрщину повернуто у володiння польських королiв, якi часто вiддавали мiсто i околицi в заставу рiзним магнатам за позички грошей. Так, 1419 року - шляхтичу Генриху Гiнчу з Рогова, 1431 року - магнату Петру Одровонжу.
Староста Кшиштоф Одровонж-Шидловський найбiльше причинився до укрiплення мiста. 1530 року вiн укрiпив центр мiста мурами, валами та ровами.
Важливим адмiнiстративним центром мiста був княжий замок (на мiсцi, де тепер Замкова площа). Дерев'яний замок згорiв пiд час нападу татар 1498 року i уже не вiдбудовувався. В серединi XVI ст. було споруджено новий мурований т. зв. королiвський замок "на Блiху" (тепер там мiська лiкарня). Вiд цього часу зберiгся т. зв. "мисливський будинок", в якому тепер обладнано лiкарняну церкву св. Пантелеймона.
Того ж 1498 року згорiли дерев'яна ратуша та всi навколишні будинки. На початку XVI ст. збудували нову одноповерхову ратушу з невисокою вежею i годинником. Ця ратуша теж згорiла, а на її мiсцi у 2-й половинi XVII ст. звели муровану з 40-метровою 8-гранною вежею i лiхтарем.
Рід Одровонжiв володiв Самбiрщиною до 1545 року, коли королева Бона (друга дружина короля Зигмунта I Старого) викупила всi маєтки вiд Станiслава Одровонжа
1553 - королева Бона заборонила євреям торгувати на ринку, а українцям дозволила збудувати церкву на середмісті. Через деякий час було зведено дерев'яну церкву Рiздва Пресвятої Богородицi, яка служила до 1738 року, коли на її місці збудували муровану.
1568 - у Самборі було 127 будинків.
1568 - на мiсцi старого дерев'яного костелу (з 1370 р.), спаленого татарами 1498 року відкрили нинi дiючий мурований костел Усiчення Голови св. Iвана Хрестителя. Він теж горiв 1637 року, але був вiдбудований. Пiсля останньої пожежi костел вiдновлено 1846 року, а 1888 року його прикрасили розписом та встановили новi вiвтарi, органи й амвон.
Наприкiнцi XVI - на початку XVII ст. королiвським старостою Самбора був польський магнат Єжи Мнішек. Він загостив у самбiрському королiвському замку Григорiя Отрєп'єва, який видавав себе за сина московського царя Iвана Грозного - Димитрiя, i допомiг цьому Лжедимитрiю 21 червня 1605 року зайняти московський престол (утримував його до 17 травня 1606 р.). Дочка Єжи Мнішека, Марія, була дружиною Лжедимитрія.
Практика передачi мiста i околиць в заставу тривала. Так, 1676 роцi король Ян III Собєський передав мiсто в заставу Станiславу Скарчевському (до речі, 12 вересня 1883 року в костелі Усiчення Голови св. Iвана Хрестителя встановили чавунну таблицю з написом у пам'ять про Яна III Собєського).
В 1732 році Август ІІ надав євреям привілей ставити будинки на замковому ґрунті і відкривати в них крамниці.
1772-1918 - Самбір був під пануванням Габсбурґів (з 1804 р. - Австрійської імперії, з 1867-го - Австро-Угорщини).
26 липня 1778 р. - декретом цісаря Йосифа II Самбіру надано титул «Вільного королівського міста». У місті розміщувався Окружний суд і «дирекція виділу регуляції гірських потоків Галичини»
1784 - навколо міста розiбрали обороннi мури.
За перiод австрiйського панування Самбiр прикрасився новими будівлями. У 1890-1894 рр. спорудили велику двоповерхову кам'яницю для гiмназiї (тепер школа №2 i гiмназiя), у 1904-му - будівлю державної чоловiчої вчительської семiнарiї (за радянських часiв тут розмiстили вiйськову частину; вул. Сiчових Стрiльцiв). У 1890 р. завершено будинок пошти.
1844 - завершено реконструкцiю ратушi (добудовано вхiднi портали, змiнено мiсце входу i влаштовано новi фасади). 1877 року на ратуші замінили мальований на полотнi образ Божої Матерi (1660, подарунок монаха-місіонера з 1760-го) на мальований на блясі (знищений за радянських часів). 1885 року на ратушевій вежi змонтували дзиґар з боєм i циферблатами на 4 сторони, придбаний у Празi. Над порталом при входi в ратушу встановлено герб мiста, перезатверджений привiлеєм цiсаря Йосифа II з 26 червня 1788 року (прикрашений золотою короною блакитний щит з зображенням оленя, що бiжить справа лiворуч; шия тварини прошита стрiлою).
1893 - побудовано єврейську початкову школу при вул. Шкiльнiй (тепер житловий будинок, вул. Колессiв).
1904 - закiнчено спорудження будинку спортивного товариства "Сокiл" (тепер Народний дiм).
1910 - споруджено 3-поверхову кам'яницю Скарбової дирекцiї (тепер вiйськовий шпиталь).
1898 - вiдкрито новий цвинтар при вул. Бiскiвськiй пiсля закриття старого при вул. Дрогобицькiй (тепер Iв. Франка). 1908 року на новому цвинтарi побудовано каплицю (1940 року на мiсцi старого цвинтаря більшовики заклали парк культури i вiдпочинку; 1989 року на старому цвинтарi вiднайшли могили видатних театральних діячів Омеляна Бачинського i його дружини Теофiли, 1837-1906).
На 1888 рік місто складалося з 4 посад: Міської, Львівської, Перемиської та Бліх. Посада Міська - 3042 мешканці, 135 будинків. Посада Львівська - 1986 мешканців, 217 будинків. Посада Перемиська - 1729 мешканців, 162 будинки. "Бліх" зі селом "Новий Світ" становили єврейське містечко (штетл), там мешкали 2020 осіб і було 148 будинків.
1855-1858 - будiвництво шосе Самбiр-Дрогобич через Лiшню.
Грудень 1872 р. - вiдкрито залiзничне сполучення Самбiр-Борислав i Стрий-Самбiр-Хирів-Перемишль.
1903-1905 - завершено спорудження залізниць Львів-Самбiр, Самбiр-Санок i збудовано вокзальне примiщення.
Під час Першої світової війни з 17 вересня 1914 по 15 травня 1915 року місто було під окупацією російських військ, які завдали йому великої шкоди. Було знищено бібліотеку товариства «Просвіта», а в будинку товариства влаштовано стайню для офіцерських коней. Обладнання лабораторiй, класiв i кабiнетiв вчительської семiнарiї вивезено в Росiю, туди ж вивезли місцевих українських дiячiв: Данила Стахуру, Теодора Бiленького та iн.
Після розвалу Австро-Угорської монархії, 1 листопада 1918 року в Самборі встановили владу Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Повiтовим комiсаром ЗУНР на Самбiрщину було призначено вiдомого письменника Андрiя Чайковського, головою мiста - адвоката Данила Стахуру.
17 травня 1919 року місто окупували польські війська.
26 вересня 1939 року, згідно з таємними протоколами до пакту Молотова-Рібентропа, місто зайняла Червона армія.
27 червня 1941 року НКВД розстріляло в Самбірській тюрми понад 900 в'язнів. Розстріляних перепоховали на цвинтарі в братську могилу3 липня 1941 р.
Від 29 червня 1941 р. по 7 серпня 1944 р. тривала німецька окупація Самбора, зокрема, вбивства єврейського населення.
[ред.] Герб міста
Герб Самбора – один із найдавніших гербів Галичини, та й узагалі один із найдавніших міських гербів України. Він зберегав свій вигляд протягом століть практично без значних змін до 2007 року.
Найдавніша відома печатка Самбора на документі походить із 1533 р. На ній зображений у щиті олень з пробитою стрілою шиєю, а по колу йде частково затертий латиномовний напис "Печатка [...] міста Самбора". Про оленя з пробитою стрілою шиєю згадує у своєму вірші Григорій Самбірчик (1561), а в "Книзі привілеїв міста Самбора" був датований 1562 роком малюнок міського герба, на якому також зображено оленя, що біжить зі стрілою в шиї.
Серед документів Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено низку печаток Самбора, зокрема з 1666 року. Зображення печатки аналогічне - олень біжить праворуч зі стрілою в шиї. Дещо більший розмір (36,5 мм) дав змогу граверу зобразити ще й натуралістичні деталі: деревце позаду оленя, кущики, траву. Срібна толока цієї печатки ще зберігалася у Самбірському магістраті до Другої світової війни. Подальша її доля не відома.
За середньовічною традицією, судовий орган (лава) використовував власну печатку, а за свій символ брав видозмінений міський герб чи його елемент. Найдавніший відбиток лавничої печатки Самбора виявлено на документах за 1585 р., але характер літер і зображення вказує на ХV ст. Ця печатка містить зображення лише голови оленя, до того ж оберненої ліворуч. Але в ХVІІ ст. самбірські лавники, виготовляючи нову печатку, наблизили її сюжет до зображення міського герба: верхня частина оленя з передніми ногами обернена вже праворуч, стріла стирчить у шиї.
У привілеї цісаря Йосифа II від 26 червня 1788 р. на підтвердження прав міста був зафіксований і давній герб. Його кольоровий малюнок подано на цісарському дипломі: олень біжить по зеленій траві у синьому полі, щия пробита стрілою з червоним оперенням. Щит увінчувала королівська корона, що вказувало на статус "вільного королівського міста". Таким міський герб був до 1939 р.
У ХІХ ст. з'явилися спроби пов'язати сюжет герба з легендою про полювання біля Самбора королеви Бони. Але вони мали виразний політичний підтекст, а сама легенда була витвором пізнішого часу. Зрештою, найдавніші міські печатки свідчать, що герб існував до королювання Бони.
У радянський період герб Самбора офіційно не затверджували, хоча широко застосовували на сувенірних виробах і поліграфічній продукції.
Після 1991 р. старовинний герб міста затвердили офіційно, але згодом у депутатів міськради з'явилися сумніви щодо нього. Вважаючи, що королівська стріла, яка вражає самбірського оленя, принижує самбірчан, депутати 2002 року проголосовали за те, щоби стрелу зображали поруч із оленем. А в листопаді 2007 року взагалі видалили стрілу з гербу.
[ред.] Персоналії
З Самбором пов'язані імена:
- вченого та поета доби середньовіччя Григорія Самборчика (1523—1573),
- гетьмана Запорізької Січі Петра Конашевича Сагайдачного,
- героя битви за Відень, засновника першої в Європі кав'ярні Юрія Кульчицького (1640—1692),
- митрополита Тобольського та Сибірського Петра Конюшкевича (1705—1770),
- письменника Андрія Чайковського (1857—1935),
- видатного актора і режисера Леся Курбаса (1887—1937),
- вченого-фольклориста Філарета Колесси (1885—1937),
- видатного композитора, педагога та диригента Миколи Колесси (1903-2006)
[ред.] Пам'ятки архітектури
- костел Івана Хрестителя (1530—1568)
- мисливський будинок XVI ст.
- костел Бернардинів XVII ст.
- монастир Бригідок XVII ст.
- церква Різдва Пресвятої Богородиці XVIII ст., де зберігаються мощі святого Валентина
- міська ратуша XVII-XIX ст.
[ред.] Ресурси інтернету
- Самбірський Портал
- Персони Прикарпаття
- Замки та храми України
- Самбір - княже місто
- Сайт Самбірської РДА
- Sambir, Ukraine (англ.)
- Dzieje Sambora i okolic
- Депутати Самбірської міської ради витягли стрілу з шиї оленя на гербі міста
- Край нестріляних оленів
- Мощі святого Валентина зберігають у Самборі
- За вірою і коханням - до Самбора!
 Міста і смт Львівської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів | |
| Смт: | Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець | |
|
|
||
|---|---|---|
| Праві притоки | Бистриця • Стрий • Лімниця • Реут |  |
| Ліві притоки | Верещиця • Гнила Липа • Золота Липа • Мурафа • Стрипа • Серет • Нічлава • Збруч • Жванчик • Смотрич • Ушиця • Лядва • Ягорлик | |
| Водосховища | Дністровське | |
| Міста | Старий Самбір • Самбір • Галич • Заліщики • Хотин • Могилів-Подільський • Атаки • Ямпіль • Сороки • Кам'янка • Рибниця • Резіна • Дубосари • Бендери • Тирасполь • Білгород-Дністровський1 | |
