Берзарін Микола Ерастович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берзарін Микола Ерастович
Fotothek df pk 0000006 014 Tanzszenen.jpg
Народився 19 березня (1 квітня) 1904(1904-04-01)
Російська імперія Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 16 червня 1945(1945-06-16) (41 рік)
War Ensign of Germany 1938-1945.svg Берлін, Німеччина
Країна СРСР СРСР
Приналежність Червона армія
Рід військ піхота
Роки служби 19201945
Звання Генерал-полковник Генерал-полковник
Командування Командувач 27-ою, 34-ою, 39-ою, 5-ою ударною арміями, командир корпусу
Війни/битви Громадянська війна
Конфлікт на КВЖД
Битва на озері Хасан
Друга Світова війна
Прибалтійська операція
Дем'янська операція
Яссько-Кишинівська операція
Вісло-Одерська операція
Битва за Берлін
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Орден Суворова 2 ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Берзарін Микола Ерастович (19 березня (1 квітня) 1904(19040401), Санкт-Петербург — 16 червня 1945, Берлін) — радянський воєначальник, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, перший радянський комендант Берліна.

В 1914 році закінчив початкове училище.

Військову службу розпочав в 1918 році червоноармійцем 17-ї армії Петроградської бойової дільниці. В 1920 році воював на Північному фронті, в 1921 брав участь у придушенні Кронштадтського повстання. В 1923 році закінчив 2-гі Петроградські піхотні командні курси, в 1925 — кулеметні курси при школі командного складу «Выстрел», в 1927 — курси комскладу Сибірського військового округу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З квітня 1931 року — командир роти, з березня 1932 — секретар партбюро Іркутських курсів підготовки командирів піхоти, з липня 1933 року — помічник начальника відділу бойової підготовки Особливої ​​Червонопрапорної Далекосхідної армії (ОКДВА), з лютого 1935 — командир 77-го Новгородського стрілецького полку 26-ї стрілецької дивізії, з серпня 1937 — начальник 2-го відділу штабу Приморської групи військ ОКДВА.

У червні 1938 року як командир 32-ї стрілецької дивізії брав участь у боях біля озера Хасан. З лютого 1939 — командир 59-го стрілецького корпусу ОКДВА, з липня 1940 — заступник командувача 1-ї Червонопрапорної армії Далекосхідного фронту.

З 4 червня 1940 — генерал-майор, з травня 1941 — командувач 27-ї армії Прибалтійського Особливого військового округу.

На початок Радянсько-німецької війни воював в Прибалтиці. З грудня 1941 — командир 34-ї армії Північно-Західного фронту. В лютому—травні 1942 брав участь в операції під Дем'янськом, але не зміг утримати фронт від прориву. У жовтні 1942 був понижений до заступника командувача 61-ї армії, потім — заступника командувача 20-ї армії.

З 28 квітня 1943 — генерал-лейтенант. З вересня 1943 року — командувач 39-ю армією, яка приймала участь в Смоленській наступальній операції і боях 1943-1944 років під Вітебськом.

З 27 травня 1944 — командувач 5-ю ударною армією. Армія приймала участь в Яссько-Кишинівській та Вісло-Одерській операціях, у взятті Берліна.

6 квітня 1945 присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

24 квітня 1945 року призначений першим радянським комендантом і начальником радянського гарнізону Берліна.

16 червня загинув в автомобільній аварії при загадкових обставинах.

Почесний громадянин Берліну.

Про М.Е. Берзаріна написано твір В. Собко "Моя рана Берлін" присвячений військово-адміністративній діяльності генерал-полковника першого коменданта в колишній фашистській столиці.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь. М.; Жуковский: Кучково поле, 2005.
  • Скоробогатов, Василий. Генерал Берзарин. Дойти до Берлина. М.: Эксмо, 2007, 380 с.
  • Большая Советская энциклопедия: В 30 т. - 3-е изд. - М., 1969-1978. Том: 3, Стр.: 228