Битва під Мукденом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва під Мукденом
Російсько-японська війна
Battle of mukden.jpg
Бої під Мукденом
(Японська поштівка часів війни)
Дата: 20 лютого 190510 березня 1905
Місце: південь Мукдена, Маньчжурія
Результат: Перемога Японії
Сторони
Merchant flag of Japan (1870).svg Японська імперія Romanov Flag.svg Російська імперія
Командувачі
Маршал Ояма Івао Генерали: Куропаткін, Линевич
Військові сили
близько 207.300 близько 291.000
Втрати
15.892 убитими; 59.612 пораненими 20.000 убитими; 49.000 пораненими; 20.000 захоплено у полон

Битва під Мукденом — останній ключовий бій на суші у російсько-японській війні 19041905 років між військами російської і японської імперій. Тривав з 20 лютого по 10 березня 1905 року поблизу міста Мукден, в Маньчжурії (суч. місто Шеньян, центр провінції Ляонін, КНР).

Російські війська, під командуванням генерала Олексія Куропаткіна, мали у своєму розпоряджденні 275.000 піхоти, 16.000 кінноти та 1219 одиниць артилерії. На противагу цьому, японські війська, під керівництвом, маршала принца Оями Івао, мали 200.000 піхоти, 7,300 кінноти і 992 одиниць артилерії. Битва була наймасштабнішою бойовою операцією до Першої світової війни. Незважаючи на чисельну перевагу російських військ, бій закінчився перемогою Японії.

Битва[ред.ред. код]

Дивізії 1-ї японської армії під Мукденом

Японці були швидшими і завдали удару першими. 5-й армії генерала Кавамура вдалося відтіснити російські війська до перевалу Далін. Після цього в атаку пішли всі японські армії, реалізуючи тим самим фланговий маневр Оями. У цих умовах Куропаткін змушений був відмовитися від задуманого наступу і, заплутаний японцями, почав гарячкові маніпуляції резервами, кидаючи їх то на лівий фланг, то на правий — туди, де (як йому здавалося) японці завдають головний удар.

Спроба контрудару, здійснена в період з 2 по 6 березня, також не принесла російським частинам успіху. Куропаткін сподівався зупинити японців зустрічними ударами, але через погану організацію і керування військами вони провалилися.

До 7 березня японські частини просунулися далеко на північний захід від Мукдена, створивши безпосередню загрозу оточення і захоплення залізниці, що веде до Росії. У Куропаткіна були ще можливості зупинити просування противника, зібравши всі сили на найнебезпечнішому правому фланзі, але він так і не зміг на це зважитися. Сподіваючись скоротити протяжність фронту і тим самим сконцентрувати війська, він наказав відходити 1-й і 3-й арміям за р. Хуланьхе, що й було виконано на ранок 8 березня. Але відступ знову було дезорганізованим, і командуванню так і не вдалося ілізувати російські армії для контрудару.

9 березня 1-а японська армія завдала сильного удару по центру 1-ї російської армії біля Кіузана і, прорвавши її оборону, вийшла на оперативний простір, створивши загрозу оточення російських армій. Після цього російські частини, щоб уникнути «котла», відбиваючи безперервні атаки японців, під артилерійським вогнем ворога почали відступ на північ — і зайняли 21-24 березня заздалегідь підготовлені Сипінгайскі позиції, 175 км на північ від Мукдена. Деякі частини все-таки потрапили в оточення і були взяті в полон.

Але, зазнавши великих втрат в результаті важких боїв під Мукденом, японські війська не змогли розвинути розпочатий наступ і зупинилися в 30-40 км від позицій росіян. На цьому Мукденська битва, а разом з нею і активні бойові дії на сухопутному театрі російсько-японської війни закінчилися.

Генерал Куропаткін був відсторонений від посади головнокомандувача, замість нього був призначений генерал Ліневич.

Під Мукденом російська армія втратила 59 тисяч убитими і пораненими і близько 30 тисяч полонених. Згідно з генералом    А.І. Денікіним («Шлях російського офіцера») росіяни втратили 2 тисячі офіцерів і 87 ½ тисяч солдатів. [1]. Японці втратили понад 70 тисяч убитими і пораненими.

У результаті Мукденської битви не були виконані плани обох сторін. Російським військам довелося відступити, а японцям так і не вдалося оточити і розгромити Маньчжурську армію. Навпаки, сама японська армія зазнала таких великих втрат, що втратила будь-яку здатність до продовження активних бойових дій.

Посилання[ред.ред. код]