Бойова техніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бойова машина десанту БМД-2 на польових заняттях

Бойова́ те́хніка — сукупність всіх бойових і технічних засобів, частина військової техніки, яка використовується для ведення бою і забезпечення військ в бою і навчанні. До бойової техніки відносяться танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, гармати, ракети, радіолокатори, літаки тощо.

Походження терміну[ред.ред. код]

У документах, засобах масової інформації та усних виступах часто вживається термін «бойова техніка». Він виник з неофіційного розподілення військової техніки на бойову і допоміжну. Згідно з таким поділом до бойової техніки умовно можуть бути віднесена зброя з її носіями (наприклад, танк, літак, корабель), а також окремі комплекси озброєння та зразки зброї, що призначені безпосередньо для ведення бою і забезпечення військ в бою і навчанні.

Поява бойової техніки відноситься до глибокої давнини. Подальший її розвиток був пов'язаний із застосуванням у військовій справі металів, пороху, парової машини, двигуна внутрішнього згоряння та інших досягнень науки, техніки і машинного виробництва. Особливо швидке зростання темпів розробок та експлуатації бойової техніки відбувався наприкінці 19 і 1-ій половині 20 століття, головним чином у зв'язку з 1-ою і 2-ою світовими війнами.

Швидкий розвиток бойової техніки є однією з вирішальних умов, що визначають рівень боєздатності сучасних армій. Бойова техніка становить головний матеріальний компонент військової могутності держав.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 32. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]