Большов Володимир Іванович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Большов Володимир Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 січня 1958 (66 років) Москва, СРСР |
| Країна |
 Росія СРСР |
| Діяльність | актор, режисер |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна (з 1984 року) |
| Роки активності | 1984 — тепер. час |
| У шлюбі з | Стеклова Агрипина Володимирівна |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 0093301 |
Володимир Іванович Большов (нар.. 22 січня 1958, Москва, Російська РФСР, СРСР ) - радянський і російський актор театру і кіно, режисер. Заслужений артист Російської Федерації (1994)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Володимир Большов народився 22 січня 1958 року в Москві . Батько був інженером-будівельником, мати (нар. 1930) - завідувачка виробництвом [2].
До сьомого класу середньої школи Володимир жив разом з родиною на вулиці Будівельників, поруч зі станцією метро «Університет» [2].
Закінчив школу робітничої молоді. Працював вантажником, художником-оформлювачем. У 21-річному віці, після військової служби в лавах Радянської армії, вступив до театрального інституту. В останній навчальний рік працював на заводі токарем [3].
У 1984 році закінчив акторський факультет Школи-студії МХАТ імені Немировича-Данченка в Москві (керівник курсу - Іван Михайлович Тарханов)[4].
З 1984 року по теперішній час служить у Театрі «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві[2] [4].
У 1994 році удостоєний почесного звання «Заслужений артист Російської Федерації»[1].
Особисте життя[ред. | ред. код]
- Друга дружина - Жанна Олександрівна Токарська (1961-2000), актриса театру і кіно. Починала в аматорському театрі-студії «Юність» в місті Горлівці (Українська РСР). У 1985 році закінчила акторський факультет Вищого театрального училища імені Б. В. Щукіна (курс Т. Коптєва). Грала в Московському драматичному театрі імені М. М. Єрмолової. З 1988 по 2000 роки була актрисою Театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна [5].
- Дочка - Марія
- Третя дружина - Агрипина Володимирівна Стеклова (нар.. 15 лютого 1973), актриса театру і кіно, Заслужена артистка Російської Федерації (2008). Познайомилися в Театрі «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна[3].
- Пасинок - Данило Андрійович Стеклов
- Онук - Петро
- Дочка - Ганна
- Пасинок - Данило Андрійович Стеклов
Творчість[ред. | ред. код]
Незалежний театральний проект[ред. | ред. код]
- 2008 — «Театр по правилам и без» Майкла Фрейна
Інші театри[ред. | ред. код]
- «Смішні гроші» — інспектор Слейтон
- «Король Лір» — герцог Альбанский
- «Азбука артиста» (реж. Ю. Бутусов)
- «Служниці» (реж. Р. Віктюк) — Соланж
- «Гамлет» (реж. Р. Стуруа) — могильник, Гільденстерн
- «Трактирщица» (реж. О. Горбань) — кавалер
- «Федра» (реж. А. олдок) — цар Тезей
- «Ромео і Джульєтта» (реж. К. Райкін) — Меркуціо
- «Ромео і Джульєтта» (реж. Р. Стуруа) — брат Лоренцо
- «Макбетт» (реж. Ю. Бутусов) — барон Гламіс, офіцер, перший блазень
- «Що наше життя?» — Брут
- «Геркулес і Авгієві стайні» — Парламентарій
- «Мауглі» — Тютюн
- «Багдадський злодій» — Циклоп
- «Голий король» — перший міністр
- «Уявний хворий» — Беральд
- «Сірано де Бержерак» — Гілс, офіцер
- «Шоу-Сатирикон» — Ведучий
- «Тригрошова опера» — Маттіас-Монета
- «Жак і його пан» — Маркіз
- «Гедда Габлер» — асесор Брак[4]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Актор[ред. | ред. код]
- 2020 — Марлен — Григорій Іванович Ганді, судмедексперт
- 2020 — Стрельцов — Гаврило Качалін
- 2018 - Той, хто читає думки (Менталіст) (серія № 13 «Сталося вбивство, загинула людина») - Борис Михайлович, «король »місцевої мафії на прізвисько« Шматок»
- 2017 - Ікра - Гнат Макарович Потапов, директор магазину «Океан»
- 2015 - Власик. Тінь Сталіна - Іван Францевич Юсіс
- 2014 - Панове-товариші (фільм № 4 «Віяло диявола») - Сергєєв / Осипов, особливо небезпечний бандит на прізвисько «Мишка Культяпий»
- 2013 - Дві зими і три літа - Гаврила Ганичев
- 2013 - Винищувачі - Вадим Петрович Лагоза, майор держбезпеки, начальник особливого відділу полку
- 2013 - По лезу бритви - Еріх Кох, рейхскомісар Третього рейху
- 2012 - Відстебніть ремені - «багор», помічник Промислова
- 2012 - Жуков - Рєпін
- 2011 - Висоцький. Дякуємо, що живий
- 2011 - Бомбила - «Сизий», розкоронованний злодій в законі
- 2010 - Віскі з молоком - саксофоніст
- 2010 - Москва. Центральний округ 3 (фільм № 10 «Московський час») - міліціонер
- 2010 - Погоня за тінню - Андрій Вікторович Єрьомін, полковник міліції
- 2009 - Зниклі - заступник командира загону, комісар
- 2009 - Пітерські канікули - Євген Львович
- 2009 - Брудна робота (фільм № 1 «Діаманти Розумовського») - «Заза Сумний», кримінальний «авторитет»
- 2009 - Брати Карамазови - Микола Парфенович нелюди, слідчий
- 2008 - Найкращий вечір - лікар-снайпер
- 2008 - Глухар (серія № 44 «За батька») - Матвій Пірякін
- 2008 - Захист - Штуцер
- 2008 - Червоне на білому - Балуєв
- 2007 - 2009 - Татусеві доньки (серія № 8) - Володимир, режисер історичного серіалу, в якому пробувалася Маша
- 2007 - Ведмеже полювання - Максим Максимович Курбатов, дядько Євгенії
- 2007 - Зараження - «Витязь»
- 2007 - Марш Турецького. Повернення Турецького (фільм № 5 «Він обіцяв повернутися») - Леонід Савельєв, виконавчий директор рекламного агентства
- 2006 - Бункер, або Науковці під землею - Петро Петрович («Психолог»)
- 2006 - Кром' - глава дворянського союзу
- 2006 - Слава богу, ти прийшов! - багато ролей
- 2006 - Острог. Справа Федора Сеченова - сап'яном, психіатр
- 2005 - Людина війни - Цикін
- 2005 - Сліпий 2 - Інокентій Погоничів, аспірант
- 2005 - Шахраї - Семен Макарович («Сявий»)
- 2004 - Будинок у солоного озера - Мартін Шмідт, учитель
- 2004 - МУР є МУР - Васін
- 2004 - Моя прекрасна нянька - Черноналов, податковий інспектор
- 2003 - А вранці вони прокинулися - «Нервовий»
- 2003 - 2004 - Бідна Настя - Ілля Петрович Штерн, лікар, давній друг барона Корфа
- 2002 - Каменська 2 (фільм № 1 «Вкрадений сон», фільм № 4 «За все треба платити») - Віктор Трішкан
- 2001 - Левова частка - прапорщик МВС
- 1999-2003 - Прості істини - батько Діми Князєва
- 1999 - Жартувати дозволите? - професор
- 1998 - Твір до Дня Перемоги - Валерій Нікітін
- 1995 - Літні люди - Павло Сергійович Рюмін
- 1994 - Стрілища ангели - пан «Смерть»
- 1993 - Російський регтайм - людина в штатському
- 1991 - Привид - Веня
- 1990 - Фанат 2 - Сева
- 1988 - Коли настане день - Антон
- 1987 - Мир дому твоєму - чоловік з ресторану
- 1986 - Викуп - епізод [4]
- 1984 - 1986 - Михайло Ломоносов - Архіпич, юродивий
- 1984 - Пан Великий Новгород - старець
Сценарист[ред. | ред. код]
- 1997 - Найновіші пригоди Буратіно
Робота на телебаченні[ред. | ред. код]
- Телешоу «Слава Богу, ти прийшов!» («СТС»).
- « Зірковий час » - другий ведучий на запрошення Владислава Лістьєва, змінив першого ведучого Олексія Якубова (1992) [4].
Визнання заслуг[ред. | ред. код]
Державні нагороди та звання[ред. | ред. код]
- 1994 - почесне звання « Заслужений артист Російської Федерації » - за заслуги в галузі мистецтва [1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина от 29 декабря 1994 года № 2227 «О присвоении почётных званий Российской Федерации». [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- ↑ а б в Анастасия Павлова. Владимир Большов. Впечатления о путешествиях. — 22 января 2018 года 60 лет исполнится Владимиру Ивановичу Большову. Он служит в «Сатириконе» почти 35 лет. [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] Сетевое издание «Театрон» // teatron-journal.ru (21 января 2018 года)
- ↑ а б Агриппина Стеклова: «Сегодня мы с мужем любовники, завтра — друзья...». Газета «Аргументы и факты» («АиФ Суперзвёзды», № 09 (111) от 18 мая 2007 года) // aif.ru. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ а б в г д Большов Владимир Иванович. Заслуженный артист РФ. Краткая биография, роли в театре, фотографии, пресса. Официальный сайт Российского государственного театра «Сатирикон» имени Аркадия Райкина // satirikon.ru. Архів оригіналу за 5 вересня 2013.
- ↑ Жанна Александровна Токарская. Краткая биография, роли в театре. [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Российского государственного театра «Сатирикон» имени Аркадия Райкина // satirikon.ru
Посилання[ред. | ред. код]
- Большов Володимир Іванович. Біографія, фільмографія, фотографії актора. [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
- Большов Володимир Іванович. Огляд фільмів і вистав за участю актора, фотографії. [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // afisha.ru
|
