Бориневич-Бабайцева Зоя Антонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бориневич-Бабайцева Зоя Антонівна
Народилася 29 грудня 1885(1885-12-29)
Богодухів, Харківська губернія, Російська імперія
Померла 7 жовтня 1972(1972-10-07) (86 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Діяльність науковиця
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Батько Бориневич Антон Самійлович
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня

Зоя Антонівна Бориневич-Бабайцева (29.12.1885 — 7.10.1972) — історик літератури, пушкінознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

З. А. Бориневич-Бабайцева народилася 29 грудня 1885 року (11 січня 1886 року) в Богодухові в родині земського статистика, згодом професора статистики А. С. Бориневича.

Середню освіту отримала в 2-й міський жіночій гімназії, яку закінчила 1903 році. В 1904—1909 роках навчалась на історико-філологічному факультеті Одеських вищих жіночих курсів. В 1912 році склала державні іспити на однойменному факультеті Імператорського Новоросійського університету та отримала диплом 1-го ступеню. Педагогічну кар'єру розпочала в 1909 році як вчитель недільних та вечірніх шкіл. В 1912—1918 роках викладала російську мову та літературу в жіночих і чоловічих гімназіях міста. а в 1920—1938 роках — на робітничих факультетах вищих навчальних закладів Одеси. В 1923—1930 роках була викладачем Одеського інституту народної освіти, потім — Одеського педагогічного інституту, а з 1938 року — Одеського державного університету.

У 1940 році захистила дисертацію «Романи-пародії А. П. Чехова» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Згодом присвоєно вчене звання доцента.

У роки нацистської окупації Одеси поєднувала викладацьку роботу з підпільною діяльністю.

В 1950—1972 роках була головою Пушкінської комісії при Одеському будинку вчених, одним з організаторів об'єднаних конференції пушкінознавців, які проходили в Одесі та Кишиневі.

Померла 7 жовтня 1972 року в Одесі.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Науково-дослідна діяльність була зосереджена на вивченні життя та творчості А. П. Чехова та О. С. Пушкіна. Брала активну участь в роботі організованої в 1924 році Пушкінської комісії при Одеському будинку вчених (доповідь «Пушкін та одеські альманахи»). Найбільша активність в області пушкінознавства прийшлась на 1950—60-ті роки. Була співредактором двох томів збірок «Пушкин на юге» (т. 1 — 1958 рік, т. 2 — 1961 рік). Праці з пушкінознавства поділяються на два цикли: 1. До першого відносяться розвідки, у яких надана культурно-громадська картина Одеси пушкінської пори, життя поета в Одесі. Дослідниця робить аналіз причин висилки О. С. Пушкіна з Одеси, спростовуя твердження, що підґрунтям висилки був особистий конфлікт між поетом і М. С. Воронцовим, вважаючи політичні мотиви головними. 2. Другий цикл робіт присвячений аналізу творчості О. С. Пушкіна у так названий «південний період».

Є автором близько 20 опублікованих наукових праць, зокрема 2 брошур.

Праці[ред. | ред. код]

  • Пушкин и одесские альманахи // Пушкин. Статьи и материалы. — Вып. 2. — Одесса, 1926. — С. 51 — 69.
  • Пушкин в Одессе // О. С. Пушкін в Одесі. — Одеса, 1949. — С. 69 — 98.
  • Одесский период жизни Пушкина // Пушкинская юбилейная сессия. 150-летие со дня рождения А. С. Пушкина. — Одесса, 1949. — С. 37 — 39.
  • Одесские впечатления в творчестве Пушкина после 1824 г. // Збірник філологічного факультету Одеського державного університету. — Т. IV. — Одеса, 1954.— С. 75 — 89.
  • Овидиев цикл в творчестве Пушкина // Пушкин на юге. — Вып 1. — Кишинев, 1958.— С. 164—178.
  • Высылка Пушкина из Одессы // Пушкин на юге. — Вып 1. — Кишинев, 1958.— С. 264—280.
  • Лирика Пушкина южного периода // Пушкин на юге. — Вып 2. — Кишинев, 1961. — С. 265—288.
  • Десятая объединенная конференция пушкиноведов юга // Временник Пушкинской комиссии, 1963. — Вып. 2. — М.-Л., 1966. — С. 113—115.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Зоя Антоновна Бориневич-Бабайцева: [Некролог]// Временник Пушкинской комиссии. 1972. — Ленинград, 1974. — С. 142—144;
  • Жінки-викладачі вищої школи Одеси (1917-1930-ті рр.): історико-науковий аспект/ В. В. Левченко // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри. — Одеса, 2009. — С. 149—150.
  • Бориневич-Бабайцева Зоя Антонівна/ В. В. Левченко  // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ — середина ХХ ст.). — Одеса: Друкарський дім, 2009. — С. 64-66.
  • Не забудемо, пам’ятаємо: співробітники ОНУ ім. І. І. Мечникова в роки Другої світової війни: інформаційне видання /гол. ред. І. М. Коваль. –  Одеса: ОНУ, 2015. – С. 261.

Посилання[ред. | ред. код]