Бруслина карликова
Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
| Бруслина карликова | |
|---|---|
| |
| Бруслина карликова в урочищі «Цибулівська дача» | |
| Біологічна класифікація | |
| Вид: | Бруслина карликова (E. nanus)
|
| Біноміальна назва | |
| Euonymus nanus Bieb., 1819
| |
Брусли́на ка́рликова (Euonymus nanus)[1] — рідкісна багаторічна рослина родини бруслинових. Релікт, занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Декоративна та фітомеліоративна культура.
Опис[ред. | ред. код]
Вічнозелений або напіввічнозелений сланкий кущ заввишки 10–100 см, завширшки до 140 см, хамефіт. Кореневище довге, дерев'янисте. Молоді пагони зелені, вкриті поздовжніми борозенками, з численними бородавчастими наростами, згодом стають сіро-коричневими. Вегетуючі пагони, як правило, стеляться по землі і вкорінюються, квітучі пагони підіймаються над її поверхнею. Бруньки дрібні, кулясто-яйцеподібні. Розташування листків на стеблі чергове з нерівномірними проміжками, інколи майже супротивне, у верхній частині пагона вони часто зібрані в колотівки. Листкові черешки завдовжки 1–3 мм. Листки завдовжки 1–4 см, шкірясті, видовжено-ланцетні, біля основи клиноподібні, на верхівці заокруглено-загострені, з ледь загнутим, невиразно пильчастим краєм та вдавленою центральною жилкою. Колір верхнього боку листків яскраво-зелений, нижнього — сизуватий, восени листя набуває привабливого яскраво-червоного кольору.
Квітки двостатеві, актиноморфні, чотиричленні, бурувато-червоні (рідше — зеленкуваті), завширшки 5–7 мм, поодинокі або зібрані по 2–3 штуки у напівзонтики. Вони розташовані на тонких квітконосах завдовжки до 2 см, що виходять з пазух нижніх листків цьогорічних пагонів.
Плід — чотирилопатева, повисла, блідо-жовта, рожева або зеленкувата коробочка завдовжки до 1 см. Насінини буро-червоні, кулясті, завширшки до 3 мм, наполовину вкриті зморшкуватим помаранчевим принасінником.
Екологія[ред. | ред. код]
Рослина морозостійка, тіньовитривала, посухостійка. Часто зростає на карбонатних ґрунтах, у затінених, злегка зволожених місцях: тальвегах балок, долинах річок та струмків, поміж скелями. У горах підіймається до висоти 2500 м над рівнем моря (в межах України не вище 800 м). Вид притаманний угрупованням класу Querco-Fagetea.
Розвиток рослин починається у квітні, завершується у жовтні. Цвітіння відбувається у червні-липні, плоди достигають у серпні-вересні. Виділяють дві екологічні форми: низькорослу неквітучу, приурочену до затінених місць, та високорослу, квітучу і плодоносну, приурочену до освітлених місць. Основним способом розмноження є вегетативний: сланкі пагони легко укорінюються і дають початок новим особинам. Насіння цього виду швидко втрачає схожість.
В природі та культурі бруслину карликову вражають попелиці та яблунева міль.
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал бруслини карликової розірваний на декілька відокремлених ділянок. Східний ексклав охоплює гори Центральної Азії, Тибет, Китай та Монголію. Західні ділянки включають Кавказ, Крим, Придніпровську, Подільську та Молдовську височини, плато Сучава в Румунії. Крім цих регіонів бруслину карликову виявлено у Польщі.[2]
В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, переважна більшість яких зосереджена на Поділлі. Площа осередків коливається від 0,3 до 20 га, середня щільність популяцій становить 1-5 пагонів на 1 м², максимальна — 17 пагонів на 1 м². Спостерігається тенденція до зменшення щільності популяцій та їх повної елімінації.
Значення і статус виду[ред. | ред. код]
Причинами скорочення чисельності виду в Україні є вирубування лісів, гідромеліорація, витоптування худобою. Певною мірою впливає і відсутність насіннєвого розмноження. Водночас, в окремих місцях бруслина карликова заселяє вторинні порушені екотопи. Рослина охороняється в заказниках загальнодержавного значення «Чорний Ліс», «Бритавський», «Урочище Устянська Дача», «Циківський», «Урочище Совий Яр», «Іванковецький», «Кармалюкова Гора». З метою охорони заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання, знищення лісів, крім того, вид запропоновано включити до Європейського Червоного списку. Окрім України бруслина карликова охороняється в Росії, де вона занесена до національної Червоної книги.
В культурі цей вид відомий з 1830 року. Рослина декоративна, особливо під час плодоношення, придатна для солітерних (поодиноких) і групових насаджень у садах і парках. Бруслина карликова добре переносить стрижку, тому з неї можна створювати низькі бордюри. Легко прищеплюється на бруслину європейську, утворюючи при цьому плакучу форму.[3] В культурі окрім розмноження відводками застосовують також, поділ кущів і живцювання, причому життєздатність живців цього виду практично 100 %. Насіння проростає без стратифікації, проте через швидку втрату схожості висівати його краще восени.
В Україні з демонстраційною метою бруслину карликову вирощують у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка, Донецькому, Нікітському, Кам'янець-Подільському ботанічних садах, а також в ботанічних колекціях Львівського, Київського, Ужгородського, Українського державного лісотехнічного, Чернівецького університетів, в дендропарках «Асканія-Нова», «Олександрія», «Софіївка», «Тростянець». В дендропарках «Устимівському» та «Веселі Боковеньки» сформувались гомеостатичні інтродукційні популяції виду, подібні за структурою до природних.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Cneorum tricoccon Gueldenst. ex M.Bieb.
- Euonymus caucasicus Lodd. ex Loudon
- Euonymus koopmannii Lauche
- Euonymus linifolius Dippel
- Euonymus nana — це первинна версія основної назви. Вона вживалась, оскільки раніше вважалось, що родова назва Euonymus жіночого роду.
- Euonymus nanus var. turkestanicus Dieck
- Euonymus rosmarinifolius Vis.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ The Plant List [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ Ковальчук С. І., Кльоц О. М. «Знахідки Euonymus nana Bieb. на Поділлі (Хмельницька область) [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]» // Український ботанічний журнал. — 1984. — T. 41. — № 4.
- ↑ Шухободский Б. А. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1958. — Т. IV. Покрытосеменные. Семейства Бобовые — Гранатовые. — 976 с. — 2500 екз. (рос.)(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Бруслина карликова [Архівовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 30 травня 2015.
|