Бурлак Іван Омелянович
| Бурлак Іван Омелянович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження |
8 жовтня 1909 с. Кожанка, Оратівський район, Вінницька область | |||||||||
| Смерть |
12 грудня 1994 (85 років) с. Кожанка, Оратівський район, Вінницька область | |||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||
| Роки служби | 1941—1945 | |||||||||
| Звання | Старшина | |||||||||
| Формування | 897-й гірськострілецький полк | |||||||||
| Командування | 242-а гірсько-стрілецька дивізія, 3-й гірськострілецький корпу | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Іва́н Омеля́нович Бурлак (нар. 1909 — пом. 1994) — старшина Червоної армії часів Другої світової війни, командир кулеметного розрахунку 879-го гірськострілецького полку (242-я гірськострілецька дивізія, 3-й гірськострілецький корпус), Герой Радянського Союзу[1] (1945).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 8 жовтня 1909 року у с. Кожанка Оратівського району Вінницької області в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту, працював у колгоспі до призову за мобілізацією Плисківським РВК у червні 1941-го.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
З липня 1941 на фронтах війни брав участь у бойових діях на Південно-Західному, Північно-Кавказькому та 4-му Українському фронтах. Першу медаль «За відвагу»[2] отримав за бої в станиці Ростогаєвській Краснодарського краю. Коли воював на Керченському півострові, нагороджений медаллю «За бойові заслуги»[3]. За бої на підступах до Севастополя отримав орден Слави 3-го ступеня. 7 травня 1944 року в районі Севастополя, попри масований ворожий вогонь Іван Бурлак висунувся з кулеметом у фланг німецького підрозділу та знищив кілька десятків ворожих солдат і офіцерів. В ніч на 8 травня при зміні вогневої позиції в рукопашному бою знищив одного та взяв у полон 3 гітлерівців. Вдень 8 травня в ході бою північно-західніше села Карань Балаклавського району вогнем з флангу знищив більш як взвод німецьких вояків.
За героїзм, виявлений при визволененні Севастополя, представлений до звання Герой Радянського Союзу[4]. Після визволення Криму 242-га гірничострілецька дивізія, у складі якої воював Бурлак І. О., була перекинута до Карпат. За участь у Східно-Карпатській операції наказом по військах 4-го Українського фронту він нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Після війни[ред. | ред. код]
Після демобілізації старшина Бурлак І. О. повернувся на Батьківщину й далі працював у колгоспі, був обраний головою колгоспу. Жив у селі Кожанка та помер 12 грудня 1994 року.
Посилання[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М.: Воениз., 1987 (рос.);
- Воробьёв В. П., Ефимов Н. В. Герои Советского Союза: справ. — С.-Петербург, 2010. (рос.);
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бурлак Іван Омелянович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 31 березня 2016 року.
- ↑ Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 березня 2016 року.
- ↑ Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 березня 2016 року.
- ↑ Наказ про присвоєння звання Герой Радянського Союзу. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 31 березня 2016 року.
| |||||||
- Народились 8 жовтня
- Народились 1909
- Померли 12 грудня
- Померли 1994
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Слави II ступеня
- Кавалери ордена Слави III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Уродженці Оратівського району
- Померли в Оратівському районі