Біла гарячка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алкогольний делірій
МКХ-10 F10.4
МКХ-9 291.0
DiseasesDB 3543
eMedicine med/524
MeSH D000430

Бі́ла гаря́чка (лат. Delirium tremens, від лат. delirium - марення‚ та лат. tremere - тремтіти; на жаргоні - «бі́лочка»[1]) — психічне захворювання, що розвивається на ґрунті зловживання алкоголем.

Передумови[ред.ред. код]

Розвивається на ґрунті тривалого зловживання алкоголем. Виникненню його сприяють інфекційні захворювання, фізичні та психічні травми. Захворюванню передує пригнічений настрій, розлад сну.

Основні порушення і перебіг[ред.ред. код]

Характерні деліріозне порушення свідомості, афектом тривоги, страх та рухове збудження. Спостерігаються й соматичні розлади - тахікардія,артеріальна гіпертензія, пітливість, диспепсія, загальний тремор, підвищення температури.

Біла гарячка перебігає зі слуховими і особливо зоровими галюцінаціями у нічний час, руховим збудженням, маренням, безсонням. Хворі захищаються від своїх "видінь", "обираються", стягують з себе "нитки". Часто зустрічаються мікропсії: хворі бачать дрібних тварин, маленьких черв'яків та чоловічків.

Перебіг захворювання гострий, триває декілька днів та закінчується або виходом з хворобливого стану, або летально при наявності вираженої серцево-судинної недостатності.

Лікування[ред.ред. код]

Хворі підлягають госпіталізації у психіатричну лікарню, де повинні знаходитися під цілодобовим наглядом. Основне лікування — снодійні засоби. Якщо після видужання хворий знову зловживає спиртними напоями, біла гарячка повторюється.

Особливості розвитку[ред.ред. код]

Біла гарячка зазвичай виникає при алкоголізмі, у період переривання запою, рідше - у людей, які не страждають на алкоголізм, після вживання великих доз спиртного (а дуже рідко - невеликих). Виражається маренням, який обумовлений зоровими, слуховими та / або тактильними галюцинаціями, ознобом і підвищенням температури. Галюцинації зазвичай носять загрозливий характер, часто представлені в образі дрібних небезпечних істот (комахи, чорти). Частіше за все закінчується одужанням, дуже рідко смертю. Основну небезпеку при делірії представляє ризик самопошкодження.Характерною рисою алкогольного делірію є те, що він ніколи не розвивається на тлі сп'яніння, а виникає лише у тверезого пацієнта, при скасуванні звичного прийому алкоголю.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]