Біла гарячка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алкогольний делірій
МКХ-10 F10.4
МКХ-9 291.0
DiseasesDB 3543
eMedicine med/524
MeSH D000430

Бі́ла гаря́чка (лат. Delirium tremens, від лат. delirium - марення‚ та лат. tremere - тремтіти; на жаргоні - «бі́лочка»[1]) — психічне захворювання, що розвивається на ґрунті зловживання алкоголем.

Передумови[ред.ред. код]

Розвивається на ґрунті тривалого зловживання алкоголем. Виникненню його сприяють інфекційні захворювання, фізичні та психічні травми. Захворюванню передує пригнічений настрій, розлад сну.

Основні порушення і перебіг[ред.ред. код]

Характерні деліріозне порушення свідомості, афектом тривоги, страх та рухове збудження. Спостерігаються й соматичні розлади - тахікардія,артеріальна гіпертензія, пітливість, диспепсія, загальний тремор, підвищення температури.

Біла гарячка перебігає зі слуховими і особливо зоровими галюцінаціями у нічний час, руховим збудженням, маренням, безсонням. Хворі захищаються від своїх "видінь", "обираються", стягують з себе "нитки". Часто зустрічаються мікропсії: хворі бачать дрібних тварин, маленьких черв'яків та чоловічків.

Перебіг захворювання гострий. Алкогольний делірій виникає через 72-96 год після прийому алкоголю. Спочатку характерний похмільний стан, потім наростають страх, несвідома тривога, передчуття біди, що насувається. Іноді перед засипанням виникають галюцинації, сон стає тривожним, із страхітливими сновидіннями. На 3-4-у ніч з'являються агрипнія і яскраві зорові галюцинації, хворому бачиться безліч рухливих комах, дрібних тварин, змій, іноді бісів із страхітливими фантастичними образами на цьому фоні. Спостерігаються також слухові галюцинації: пацієнтові здається, що його дратують, лають і т. д. Можуть бути тактильні галюцинації - почуття повзання комах по шкірі. Хворі дуже збуджені, відповідають "голосам", відбиваються від "чудовиськ", ловлять "комах". Сильне психомоторне збудження несподівано може змінитися тимчасовим заспокоєнням, афект страху чергується з добросердям, гнівливо-агресивний стан - з дурниковими веселощами. Уранці стан хворого покращується, він розповідає про пережите вночі, розуміє, що хворий, проте до вечора знову наростають страх, тривога і розгубленість.

Важливими ознаками алкогольного делірію є:

  • тремтіння усього тіла;
  • міоклонії;
  • хореоформні гіперкінези;
  • атаксія.

Лікування[ред.ред. код]

Хворі підлягають госпіталізації у психіатричну лікарню, де повинні знаходитися під цілодобовим наглядом.

Невідкладна допомога. Передусім слід обстежити хворого, щоб виключити у нього наявність інфекцій і переломів. Потрібна також корекція порушення електролітного балансу, особливо магнію і калію. Внутрішньом'язове введення 10-20 міліграм діазепаму сприяє купіруванню алкогольного делірію і знижує вірогідність розвитку епилептоїдного припадку. Традиційний метод купірування психомоторного збудження і усунення безсоння - призначення 0,5-0,7 г барбаміла і 100 мл 40% спирту. Сильні нейролептики типу аміназина і тизерцина слід застосовувати з обережністю, враховуючи їх гіпотензивну дію і ризик розвитку колапсу. Безпечніше і ефективне внутрішньовенне або внутрішньом'язове введення еленіума (100-150 мл/добу) або феназепама (до 10 міліграма/добу).

Основне лікування — снодійні засоби. Якщо після видужання хворий знову зловживає спиртними напоями, біла гарячка повторюється.

Особливості розвитку[ред.ред. код]

Біла гарячка зазвичай виникає при алкоголізмі, у період переривання запою, рідше - у людей, які не страждають на алкоголізм, після вживання великих доз спиртного (а дуже рідко - невеликих). Виражається маренням, який обумовлений зоровими, слуховими та / або тактильними галюцинаціями, ознобом і підвищенням температури. Галюцинації зазвичай носять загрозливий характер, часто представлені в образі дрібних небезпечних істот (комахи, чорти). Частіше за все закінчується одужанням, дуже рідко смертю. Основну небезпеку при делірії представляє ризик самопошкодження.Характерною рисою алкогольного делірію є те, що він ніколи не розвивається на тлі сп'яніння, а виникає лише у тверезого пацієнта, при скасуванні звичного прийому алкоголю.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]