Безсоння

Безсоння
МКХ-10	51.0, 47.0
МКХ-9	307.42 , 307.41 , 780.51 , 780.52
DiseasesDB	26877
eMedicine	med/2698
MeSH	D007319

Безсо́ння — порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку.

Причини, прояви і тривалість безсоння різні. У здорових людей нетривале безсоння можливе після хвилювання, сильного збудження і таке інше. У людей з підвищеною збудливістю нервової системи всяке хвилювання порушує сон більш глибоко і на довший час. Тривале, виснажливе безсоння буває при інфекційних, серцевих і багатьох нервово-психічних хворобах.

Лікування

Лікування безсоння: усунення основного захворювання, застосування заспокійливих засобів, водних процедур та ін. У здорових людей сон звичайно відновлюється без усяких ліків, особливо після усунення причини безсоння. У хворих на неврози відновленню сну сприяє додатковий відпочинок, прогулянки перед сном, водні процедури (наприклад, хвойні ванни), дієтичне харчування та приймання невеликих доз брому з кофеїном. У тяжких випадках доводиться застосовувати також снодійні засоби (нітразепам — еуноктин, радедорм, етамінал-натрій та ін.).

Безсоння в традиційних слов'янських віруваннях

Українці традиційно вважали безсоння станом чи хворобою, які приписують впливові нечистої сили, передусім жіночим демонічним істотам. На Галичині вірили, що безсоння у жіночій подобі ходить уночі, коли місяць уповні, або у переддень Андрія, нападаючи на малих дітей.

Безперервний плач дитини вночі був для білорусів свідченням того, що нічниці відвідали дім.

В Україні та Білорусі вважали, що відьми можуть наслати на дитину крикси і плакси. Відомо, що заєць спить з відкритими очима. Через те вагітній не можна їсти м'ясо зайця. Відома і табуїстична назва зайця — сплюх, причому наслідок порушення табу пояснюється по-різному: домашні будуть спати з відкритими очима або взагалі не матимуть сну.

Поляки не згадують про зайця в той час, коли дитина просинається, в іншому випадку її сон буде коротким, як у зайця. Рання фіксація цих уявлень є у «Каталозі магії Рудольфа» XIII ст. із Верхньої Силезії, де місцеві жінки засуджуються, зокрема, за те, що кладуть у колиску дитини заячі вуха для спокійного сну.

З безсонням пов'язані також уявлення про хробаків. Чорному волохатому хробаку, якого називають нічницею, білоруси приписують властивості викликати дитяче безсоння. Якщо він проповзе під колискою, дитина втратить сон і буде кричати вночі. Поляки інколи лікують безсоння за допомогою павутиння. Один чоловік збирає павутиння з усіх кутків хати, а інший запитує, зазираючи в кожен куток: «Що ти там шукаєш?» — «Сон (ім'я дитини)», — відповідає той. Назбиравши павутиння, кладуть його в колиску під голову дитини.

Кістка із голови коропа, що, як і лобова кістка щуки, має форму хреста, також використовується у магічних цілях. Болгари пришивають цю кістку до шапочки немовляти як оберіг від дурного ока, знахарки лікують нею дитяче безсоння і нічний крик.

Див. також

• Гіпнофобія
• Колискові пісні
• Сон

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Українська міфологія / Упорядник Валерій Войтович. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.; іл. ISBN 966-06-0273-1.
• Л. Виноградова, А. Гура. Бессонница // Славянские древности: Зтнолингвистический словарь в 5-ти томах. — М.: Междунар. отношсния, 1995. — Т.1. — с. 168—171.
• А. Гура. Символика животных в славянской народной традиции (Традиционная духовная культура славян / Современные исследования). — М., Индрик, 1997 — с.87, 197—198, 373, 508, 541, 756.

Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.