Безсоння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Безсоння
МКХ-10 F51.0, G47.0
МКХ-9 307.42

, 307.41 , 780.51 , 780.52

DiseasesDB 26877
eMedicine med/2698
MeSH D007319

Безсо́ння — порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку.

Причини[ред.ред. код]

Причини, прояви і тривалість безсоння різні. У здорових людей нетривале безсоння можливе після хвилювання, сильного збудження і таке інше. У людей з підвищеною збудливістю нервової системи всяке хвилювання порушує сон більш глибоко і на довший час. Тривале, виснажливе безсоння буває при інфекційних, серцевих і багатьох нервово-психічних хворобах.

Порушення сну спостерігаються при багатьох патологічних станах: артритах, алергії, ішемічної хвороби серця, гіпертрофії передміхурової залози та ін. Фізіологічними причинами проблем зі сном можуть ставати гормональні зміни, які найчастіше спостерігаються у жінок в післяпологовому і перименопаузальному періодах.

До порушень сну, що виникають за прямим фармакологічним механізмом, відносяться розлади сну, викликані психотропними засобами (антидепресанти, психостимулятори, ноотропи), гіпотензивними препаратами, антиаритмічними засобами, гормональними препаратами (глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони, прогестерон), деякими антибіотиками (хінолони), гіполіпідемічними засобами (статини, фібрати, холестирамін), антипаркінсоничними препаратами, серцевими глікозидами при передозуванні.

Порушення сну можуть викликати очні краплі, що містять b-блокатори, і краплі в ніс, що мають у своєму складі симпатоміметики. Внаслідок непрямого фармакологічного механихзму можуть виникати порушення сну при прийомі діуретиків (у тому числі і внаслідок страху нетримання), протидіабетичних засобів (поліурія, гіпоглікемія та ін.). Достатньо складною є диференціація первинних розладів сну від порушень сну, пов'язаних з психопатологію. Безсоння може бути симптомом тривоги, депресії або панічного розладу.

У пацієнтів похилого і старечого віку безсоння може бути пов'язаним:

  • з порушенням засипання (пресомничні порушення); основні причини: нав'язливі неприємні думки, іноді пов'язані з конфліктними ситуаціями, рішенням актуальних проблем тощо;
  • з частими нічними пробудженнями, після яких пацієнт довго не може заснути, і відчуттям «поверхневого», «неглибокого» сну (інтрасомничні порушення);
  • з раннім ранковим пробудженням, відчуттям незадоволеності сном, «розбитістю», зниженням працездатності в найближчий період після пробудження (постсомничні порушення).

Причиною безсоння в літньому й старечому віці може стати:

  • емоційний і фізичний стрес, невроз;
  • психічні захворювання;
  • прийом психотропних препаратів, алкоголю;
  • інтоксикація, соматичні, неврологічні, ендокринно-обмінні захворювання;
  • синдроми, які виникають у сні (синдром «апное уві сні», рухові розлади в сні);
  • больовий синдром;
  • зовнішні несприятливі умови (шум, вологість тощо), робота змінна, зміна поясів часу, порушення гігієни сну;
  • комбіновані причини.

Дуже часто розлади сну в літньому й старечому віці є симптомом депресивних станів різного генезу, як ендогенних, так і невротичних, судинних. При цьому навіть неглибокі депресії (легкого і помірного ступеня вираженості), як правило, супроводжуються диссомнією. Депресивні хворі з порушенням сну скаржаться, як правило, на безсоння, при розпитуванні виявляються як труднощі засинання, так і характерні ранні пробудження з неможливістю знову заснути, тривожне занепокоєння при нічному пробудженні, обтяжливий душевний стан в ранні ранкові години. Саме депресивним хворим властива відсутність почуття сну, нерідко формується нав'язливий страх перед початком ночі і безсонням.

Незважаючи на значимість емоційних змін в осіб похилого і старечого віку, а також вплив ятрогенних факторів, у пізньому віці найчастіше визнається мультифакторна природа порушень сну, тобто взаємодія психосоціальних, медичних і психогенних факторів у поєднанні з органічною мозковою дисфункцією. Однак сучасна систематика порушень сну передбачає їх підрозділ на первинні та вторинні: (1) до первинних порушень сну у літніх відносяться нічний міоклонус, нічне занепокоєння ніг і нічне апное (з затримкою дихання уві сні і подальшим пробудженням); (2) вторинні порушення сну обумовлені соматичними захворюваннями, неврологічними порушеннями, психічними розладами, коли диссомничні розлади є симптомом цих захворювань.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування безсоння: усунення основного захворювання, застосування заспокійливих засобів, водних процедур та ін. У здорових людей сон звичайно відновлюється без усяких ліків, особливо після усунення причини безсоння. У хворих на неврози відновленню сну сприяє додатковий відпочинок, прогулянки перед сном, водні процедури (наприклад, хвойні ванни), дієтичне харчування та приймання невеликих доз брому з кофеїном. У тяжких випадках доводиться застосовувати також снодійні засоби (нітразепам — еуноктин, радедорм, етамінал-натрій та ін.).

Безсоння в традиційних слов'янських віруваннях[ред.ред. код]

Українці традиційно вважали безсоння станом чи хворобою, які приписують впливові нечистої сили, передусім жіночим демонічним істотам. На Галичині вірили, що безсоння у жіночій подобі ходить уночі, коли місяць уповні, або у переддень Андрія, нападаючи на малих дітей.

Безперервний плач дитини вночі був для білорусів свідченням того, що нічниці відвідали дім.

В Україні та Білорусі вважали, що відьми можуть наслати на дитину крикси і плакси. Відомо, що заєць спить з відкритими очима. Через те вагітній не можна їсти м'ясо зайця. Відома і табуїстична назва зайця — сплюх, причому наслідок порушення табу пояснюється по-різному: домашні будуть спати з відкритими очима або взагалі не матимуть сну.

Поляки не згадують про зайця в той час, коли дитина просинається, в іншому випадку її сон буде коротким, як у зайця. Рання фіксація цих уявлень є у «Каталозі магії Рудольфа» XIII ст. із Верхньої Силезії, де місцеві жінки засуджуються, зокрема, за те, що кладуть у колиску дитини заячі вуха для спокійного сну.

З безсонням пов'язані також уявлення про хробаків. Чорному волохатому хробаку, якого називають нічницею, білоруси приписують властивості викликати дитяче безсоння. Якщо він проповзе під колискою, дитина втратить сон і буде кричати вночі. Поляки інколи лікують безсоння за допомогою павутиння. Один чоловік збирає павутиння з усіх кутків хати, а інший запитує, зазираючи в кожен куток: «Що ти там шукаєш?» — «Сон (ім'я дитини)», — відповідає той. Назбиравши павутиння, кладуть його в колиску під голову дитини.

Кістка із голови коропа, що, як і лобова кістка щуки, має форму хреста, також використовується у магічних цілях. Болгари пришивають цю кістку до шапочки немовляти як оберіг від дурного ока, знахарки лікують нею дитяче безсоння і нічний крик.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Українська міфологія / Упорядник Валерій Войтович. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.; іл. ISBN 966-06-0273-1.
  • Л. Виноградова, А. Гура. Бессонница // Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5-ти томах. — М.: Междунар. отношения, 1995. — Т.1. — с. 168–171.
  • А. Гура. Символика животных в славянской народной традиции (Традиционная духовная культура славян / Современные исследования). — М., Индрик, 1997 — с. 87, 197–198, 373, 508, 541, 756.
  • Олена Кондратенко. Безсоння.— стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 21.12.2011.


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, захворювання або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.