Тауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лондонський тауер
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №488
англ.фр.

Лондонський Тауер (англ. the Tower, Tower of London) — укріплення, побудоване на північному березі ріки Темза, історичний центр міста Лондон. Одне з найстаріших історичних споруд Великобританії, що довгий час слугувало резиденцією англійських монархів. Сьогодні Тауер є одночасно пам'ятником історії та музеєм, включеним в список об'єктів, що належать до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Заснування[ред.ред. код]

Заснування укріплення Тауер приписується римському імператору Клавдію. Тоді Тауер являв собою дерев'яний форт, споруджений в південно-східному куті старої римської стіни. Після норманського завоювання Англії, Вільгельм І почав зводити оборонні замки. Одним з найбільших став Тауер. Дерев'яний форт замінили великою кам'яною будівлею — Великим Тауером, що являв собою чотирикутну побудову, розміром 32 на 36 метрів, висотою близько 30 метрів. Коли пізніше новий король Англії наказав побілити будівлю, вона отримала назву — Білий Тауер, або Біла Башта. Пізніше було зведено ще кілька башт різної висоти і два ряди міцних фортечних стін. Навколо укріплення було вирито глибокий рів, що зробив його одним із неприступніших укріплень Європи.

Державна в'язниця[ред.ред. код]

Зала тортур

Першого в'язня посадили в Тауер в 1100 році. В той час Тауер-в'язниця призначалась для людей благородного походження і високого звання. Серед найбільш поважних і високопоставлених в'язнів Тауера були королі Шотландії і Франції і члени їх родин (Яків І Шотландський, полонені Столітньої війни Іоанн ІІ (король Франції) і Карл Орлеанський), а також представники аристократії і священники, що були звинувачені в зраді. Стіни Тауера також памятають немало страт і вбивств: в Тауері були вбиті Генріх VI, а також 12-річний Едуард V і його молодший брат.

В'язнів утримували в тих приміщеннях, які на той момент були незайняті. Терміни ув'язнення були різноманітними. Так, Вільям Пенн, засновник англійської колонії в Північній Америці, що отримала назву Пенсильванія, був ув'язнений в Тауері за релігійні переконання і провів там вісім місяців. Карл, герцог Орлеанський, племінник французького короля і видатний поет, після поразки в битві провів у стінах замку приблизно 25 років, поки за нього не виплатили неймовірний викуп. Придворний Волтер Релі, мореплавець, поет і драматург, намагався скоротити 13 довгих років ув'язнення, працюючи над багатотомною книгою «Історія світу». Після свого тимчасового звільнення він знову був ув'язнений в Тауері і потім страчений.

Під час Реформації Тауер отримав репутацію похмурого місця тортур. Генріх VIII, одержимий бажанням мати сина-престолонаслідника, розірвав всякі відносини з Римсько-католицькою церквою, і почав переслідувати всіх, хто відмовлявся визнати його главою Церкви Англії. Після того як друга дружина Генріха, Анна Болейн, не змогла народити йому сина, король звинуватив її в зраді. Невдовзі Анна, її брат і четверо інших осіб були страчені в Тауері. Немало осіб королівського роду, що представляли загрозу англійському престолу, були ув'язнені в Тауері і потім страчені.

Юний син Генріха, протестант Едуард VI, що посів трон, продовжив серію жорстоких страт, розпочату його батьком. Коли через шість років Едуард помер, англійська корона дісталась дочці Генріха — Марії, католичці. Не втрачаючи часу нова королева наказала стратити 16-річну леді Джейн Грей і її молодого чоловіка, які виявилися пішаками в жорстокій боротьбі за владу. Тепер настав час протестантам накласти головою. Єлизавета, прийомна сестра Марії, провела в стінах Тауера декілька тривожних тижнів.

Хоча в тауері були ув'язнені тисячі людей, лише п'ять жінок і двоє чоловіків були страчені на території укріплення, що врятувало їх від сорому публічної страти. Троє з цих жінок були королевами — це Анна Болейн, Катерина Говард і Джейн Грей, яка протрималася на престолі лише дев'ять днів. Більша частина інших — в основному відрубування голови — страт проходила на розташованому поряд Тауерському пагорбі. Після страти тіло відвозили в Тауер і хоронили в підвалах каплиці. В цих підвалах було поховано більше 1500 тіл.

В XVII столітті Англія і Тауер на деякий час опинилися в руках Олівера Кромвеля та парламентаріїв, але, після того, як на трон знову сів Карл ІІ, тауерська в'язниця особливо не поповнялася. В 1747 р. на Тауерському пагорбі відбулась остання страта. Однак на цьому історія Тауера як державної в'язниці не закінчилася. Під час Першої світової війни в Тауері були ув'язнені і розстріляні 11 німецьких шпигунів. В період Другої світової війни там тимчасово утримувались військовополонені, серед яких декілька днів провів і Рудольф Гесс. Останньою жертвою, страченою в стінах укріплення, став Йозеф Якобс, звинувачений в шпигунстві й розстріляний в серпні 1941 року.

Зоопарк, монетний двір і королівський арсенал[ред.ред. код]

Стара зброярня

На початку XIII ст. Іоанн Безземельний утримував у Тауері левів. Однак королівський звіринець виник, коли наступник Іоанна Генріх ІІІ отримав в подарунок від європейських монархів трьох леопардів, білого ведмедя і слона. Хоча тварин тримали на потіху королю і його свиті, одного разу весь Лондон став очевидцем унікальної події, коли ведмідь на прив'язці кинувся в Темзу, щоб спіймати рибу. З часом звіринець поповнився ще більшим числом екзотичних тварин і за часів Єлизавети І був відкритий для відвідувачів. В 1830-ті роки зоопарк в Тауері закрили, а тварин перевезли в новий зоопарк, який відкрився в лондонському Ріджентс-парку.

Більше 500 років в Тауері знаходився головний відділ королівського монетного двору. Один із його найбурхливіших періодів припав на правління Генріха VIII, коли монети чеканили із срібла, реквізованого із зруйнованих монастирів. Крім того, в Тауері зберігались важливі державні та юридичні записи, а також виготовлялась і зберігалась зброя і військове спорядження короля та королівської армії.

Стражники і королівські регалії[ред.ред. код]

Стражник охороняє Джевел-Хауз (Будинок коштовностей)

Із самого заснування Тауера його в'язні і будівлі ретельно охоронялися. Але спеціально підібрані стражники з'явилися в 1485 р. В ті дні в'язнів часто привозили по річці і вводили в Тауер крізь «Ворота зрадників». Коли обвинувачуваного вели із судового слухання, спостерігачі слідкували за тим, куди була повернута сокира тюремного стражника. Лезо, направлене на в'язня, означало чергову страту.

Стражники охороняють Тауер і до цього дня. Сьогодні в їхні обов'язки також входить проведення екскурсій для відвідувачів. В особливо урочистих випадках вони одягаються в розкішні костюми часів династії Тюдорів: пурпурові камзоли, гаптовані золотом і увінчані білосніжними комірцями. У звичайні дні вони одягнуті в темно-сині з червоним мундири Вікторіанської епохи. Палацовий «рейвенсмастер», або Доглядач воронів, піклується про зграю чорних воронів. Існує легенда, що, якщо птахи покинуть Тауер, на Англію впаде нещастя, тому для безпеки їм підрізали крила.

Стражники королівської скарбниці охороняють знамениті коштовності Британської імперії. Для відвідувачів скарбниця відкрита з XVII ст. Серед коштовних каменів, що прикрашають корони і скіпетри, — якими досі користуються члени королівської сім'ї під час урочистих церемоній, — можна побачити найбільший у світі огранований діамант високої якості, Куллінан І.

Сучасний вигляд[ред.ред. код]

Сьогодні лондонський Тауер — одна з головних цікавинок Великобританії. Він майже не змінився з часів минулого. Символом зловісного минулого Тауера служить місце, де раніше знаходився ешафот Тауерського пагорба. Зараз там встановлена меморіальна дошка в пам'ять «про трагічну долю і часто мучеництво тих, хто в ім'я віри, батьківщини та ідеалів ризикував життям і прийняв смерть». В наш час[Коли?] основні будівлі Тауера — музей і зброярська палата, де зберігаються багатства британської корони, продовжують офіційно вважатися однією з королівських резиденцій. В Тауері наявний також ряд приватних квартир.

Посилання[ред.ред. код]