Валгазький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валгазький район
Країна СРСР СРСР
 Естонська РСР
Адм. центр Валга
Площа 2 044 км²
 

Валгазький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Естонської РСР, яка існувала у 1950—1991 роках. Адміністративний центр — місто Валга. Був розташований у Південній Естонії; на півдні й південному заході межував з Латвійською РСР, в основному з Валкським районом. Площа району становила 2 044,0 км². У 1991 році перетворений на повіт Валгамаа.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративна одиниця Адміністративний центр Площа, км² Число сільських
населених пунктів
Відстань до райцентру, км Рік утворення
Валга 15,5 1584
Отепяе 4,2 49 1936
Тирва 4,6 29 1927
Гуммуліська сільська рада Гуммулі 159 7 16 1945
Ируська сільська рада Иру 114 9 20 1945
Кааґ'ярвеська сільська рада Кааґ'ярве 239 14 11 1945
Отепяеська сільська рада Отепяе 215 21 49 1945
Палупераська сільська рада Гелленурме 123 13 53 1945
Пукаська сільська рада Пука 203 19 38 1945
Рійдаяська сільська рада Рійдая 118 14 44 1945
Санґастеська сільська рада Санґасте 153 14 28 1954
Тахеваська сільська рада Лаанеметса 203 13 25 1945
Тиллістеська сільська рада Тсірґулійна 172 15 15 1945
Хелмеська сільська рада Тирва 321 15 29 1945

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Провідними галузями промисловості району були харчова, лісова і деревообробна та легка, які представляли підприємства:

  • Валгазький мясоконсервний завод Вихмаського мясокомбінату;
  • Тирварський цех і Отепяське віддлення Вируського комбінату молочних продуктів;
  • хлібзавод «Валга лейб» Естонської республіканської спілки споживчих товариств;
  • Валгазький виноробний завод;
  • Валгазький комбінат хлібопродуктів;
  • Валгазька меблева фабрика;
  • Валгазький лісопункт;
  • Валгазька швейна фабрика Талліннського виробничого швейного об'єднання «Балтика».
  • авторемонтний завод в Отепяе;
  • Сангастезький цех Тартуського заводу будівельних матеріалів у Тсірґулійна;
  • Валгазький цех туб химичного комбінату «Орто» Естонської республіканської спілки споживчих товариств;
  • цех Тапазького локомотивного депо і депо рефрежераторних вагонів у Валзі.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Район виділявся виробництвом зернових культур. Значних успіхів у тваринництві досягли радгоспи «Лаатре», «Пука», «Гуммулі».

Сільськогосподарські підприємства
Господарство Сільська рада Центральна садиба Земельний
фонд (тис. га)
у т. ч. с/г угідь з них оброблялися середня кількість
працівників на 1978 рік
колгосп «Аакре» Пукаська Аакре 4,9 2,9 2,4 207
колгосп імені Я. Ляхова Рійдаяська Рійдая 9,3 5,2 4,1 395
колгосп «1 Травня» Тиллістеська Соору 2,6 1,5 1,3 209
колгосп «Санґасте» Санґастеська Санґасте 4,7 3,3 2,3 315
колгосп «Гелленурме» Палупераська Гелленурме 10,1 5,4 4,1 408
радгосп «Валга» Ируська Иру 7,8 4,2 3,4 342
радгосп «Кааґ'ярве» Кааґ'ярвеська Кааґ'ярве 4,5 3,1 2,6 241
радгосп «Карула» Кааґ'ярвеська Карула 7,9 3,9 2,8 279
радгосп «Кеені» Санґастеська Кеені 6,5 3,9 3,1 267
радгосп «Комуніст» Отепяеська Сіхва 9,6 4,6 3,1 312
радгосп «Лаатре»[a] Тиллістеська Лаатре 8,7 5,7 45,7 529
радгосп «Отепяе» Отепяеська Отепяе 6,1 3,1 1,9 252
радгосп «Пука»[b] Пукаська Пука 7,6 4,0 3,1 324
Санґастеська сортовипробувальна дільниця[c] Санґастеська Лоссікюла 0,2 0,2 0,1 28
радгосп «Таагепера» Хелмеська Кар'ятнурме 8,0 4,1 3,3 283
радгосп «Тахе» Тахеваська Койккюла 9,8 5,4 3,6 335
радгосп «Тирва»[d] Хелмеська Тирва 8,2 5,1 4,2 406
опорно-показовий радгосп «Гуммулі» Гуммуліська Гуммулі 8,4 5,3 4,6 470

Спортивні об'єкти[ред. | ред. код]

В околицях Отепяе і Люллемяе були розташовані спортивні та туристичні бази. Всесоюзну попуярність мали Кяерикуська спортивна база і Отепяеський лижно-спортивний центр.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Господарство Естонського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії імені Адольфа Мельдера.
  2. Господарство Естонського науково-дослідного інституту тваринництва і ветеринарії імені Адольфа Мельдера.
  3. Господарство Естонського науково-дослідного інституту землерробства і меліорації.
  4. Господарство Головного управління плодоовочівництва.

Література[ред. | ред. код]