Іда-Вірумаа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іда-Вірумаа
Ida-Virumaa
Прапор Іда-Вірумаа Герб Іда-Вірумаа
Прапор Іда-Вірумаа Герб Іда-Вірумаа
Ida-Viru in Estonia.svg
Столиця Йихві
Старійшина Агу Сільде
Найбільше місто Нарва
Територія 3 364 км²
Населення
  • Всього (2006)
  • Густота

172 775
51,4 осіб/км²
ISO 3166 EE-44

Іда-Вірумаа (ест. Ida-Virumaa або Ida-Viru maakond) — найбільший, переважно російськомовний повіт (мааконд) на північному сході Естонії, межі якого розповсюджуються до Фінської затоки на півночі, до річки Нарви на сході й на півдні — до Чудського озера. На заході й південному заході повіту межа тягнеться через ліси та болота, уздовж території Ляяне-Вірумааського та Йиґеваського повітів.

Площа Іда-Вірумаа — 3 364,05 км², що становить 7,4 % від площі всієї держави. В центрі повіту, за 165 км від Таллінна, розташовано місто Йихві.

Історія[ред.ред. код]

Іда-Вірумаа — один з найбільш ранніх регіонів Естонії, куди прибули поселенці. Одне з найвідоміших місць поселень розташовано неподалік від міста Кунда. Близько 3 000 років тому на плато північного узбережжя була оброблювана територія. Набйльш ранні зі знайдених залізних предметів містились у похованні Сопе (Люганусе).

На завершення спокійного і мирного періоду, в X — XIII століттях на землю Віру припливли вікінги. Їхні могильники розташовані у північній та східній частинах повіту. 18 лютого 1268 року до Вірумаа вирушили новгородці на чолі з князем Дмитром і псковитяни на чолі з литовським князем Даумантасом. На початку XIII століття тутешню землю спустошували німецькі хрестоносці. У 12191220 роках народ був хрещений данцями. Їхня влада над північною частиною Естонії тривала понад століття. 1346 року Данія продала свої володіння Тевтонському ордену, чим позначився початок мирного періоду, що завершився 1558 Ливонською війною.

Населення повіту[ред.ред. код]

У повіті, як і в цілому в Естонії, склалася несприятлива демографічна обстановка. Так, станом на 1 січня 2006 року у повіті проживало 173 777 жителів, з яких 44,8 % були чоловічої та 55,2 % жіночої статі. Загальний коефіцієнт народжуваності в повіті за 2005 рік склав 9,4 %, а смертності 15,3 %. Таким чином природний приріст був негативним −5,9 %. Характерною особливістю повіту є переважання в ньому російськомовного населення. 70,8 % населення складають росіяни (123 тис.), 19,9 % естонці (34 тис.), 2,7 % українці, 2,8 % білоруси, 1,4 % фіни та інгерманландці, 2,4 % інших (німці, татари, вірмени й ін.)

Назва міста Населення,
осіб (2009[1])
Нарва 66151
Кохтла-Ярве 44821
Сілламяе 16282
Йихві 11190
Ківіилі 6681
Нарва-Йиесуу 2616

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

У складі повіту 22 самоврядування: 6 міських муніципалітетів і 16 волостей.

Міські муніципалітети:

EST Kiviõli linn COA.gif Ківіилі (ест. Kiviõli)
Coat of arms of Kohtla-Jarve.svg Кохтла-Ярве (ест. Kohtla-Järve)
Narva vapp.svg Нарва (ест. Narva)
EST Narva-Jõesuu linn COA.gif Нарва-Йиесуу (ест. Narva-Jõesuu)
EST Püssi linn COA.gif Пюссі (ест. Püssi)
Sillamae coatofarms.png Сілламяе (ест. Sillamäe)
Муніципалітети повіту Іда-Вірумаа

Волості:

Avinurme vapp.gif Авінурме (ест. Avinurme vald)
Aseri vapp.png Азері (ест. Aseri vald)
Alajoe valla vapp - 2.png Алайие (ест. Alajõe vald)
Vaivara vapp.jpg Вайвара (ест. Vaivara vald)
Iisaku valla vapp.gif Ійзаку (ест. Iisaku vald)
Illuka valla vapp.gif Іллука (ест. Illuka vald)
EST Jõhvi vald COA.gif Йихві (ест. Jõhvi vald; разом із містом Йихві)
Kohtla coat of arms.PNG Кохтла (ест. Kohtla vald)
Kohtla-Nõmme valla vapp.gif Кохтла-Нимме (ест. Kohtla-Nõmme)
Coat of arms of Lohusuu Parish.gif Лохусуу (ест. Lohusuu vald)
Luganuse valla vapp.gif Люганусе (ест. Lüganuse vald)
Maidla valla vapp.gif Майдла (ест. Maidla vald)
Maetaguse valla vapp.jpg Мяетагузе (ест. Mäetaguse vald)
EST Sonda vald COA.gif Сонда (ест. Sonda vald)
Toila valla vapp.gif Тойла (ест. Toila vald)
Tudulinna valla vapp.gif Тудулінна (ест. Tudulinna vald)

Економіка[ред.ред. код]

Повіт має багату історію розвитку промисловості — тут розміщено основні енергетичні й виробничі потужності Естонії, які дають приблизно 16 % від загального промислового продукту Естонії.

Найбільші економічні напрямки:

  • видобуток горючого сланцю, виробництво електроенергії та теплоенергії
  • хімічна промисловість
  • торгівля
  • будівництво й виробництво будівельних матеріалів
  • деревообробка
  • металообробка
  • виробництво продуктів харчування
  • туризм

Станом на 2005 рік 13,7 % працездатного населення Іда-Вірумаа є безробітними.

Енергетика[ред.ред. код]

Чверть жителів Іда-Вірумаа пов'язані з енергетикою — це видобуток сланцю і виробництво електро- та теплоенергії. У Нарві — місті енергетиків — виробництво енергії за допомогою водяного колеса почалося вже наприкінці XIX століття, нині ж електрика звідси поступає на територію всієї республіки.

Виробництво електрики здійснюється завдяки горючому сланцю, що залягає в надрах повіту (до 70 м). Його видобутком займається концерн «Еесті Пилєвківі» (ест. Eesti Põlevkivi), який видобуває 10-12 млн тонн сланцю на рік за допомогою двох підземних шахт і двох відкритих кар'єрів.

Хімічна промисловість почала використовувати сланець вже у 20-их роках XX століття, у 50-их роках видобуток сланцю було зорієнтовано на виробництво електрики, що зберігається й сьогодні — на виробництво ж сланцевого масла йде близько п'ятої частини сланцю, що видобувається. Вироблення електроенергії на базі горючого сланцю, за прогнозами, збережеться приблизно 30 років.

Сланець видобувається з надр Естонського сланцевого родовища, яке тягнеться із заходу на схід від Кивіилі до Нарви та з півночі на південь від Йихві до Вяйке-Пунґер'я. Видобуток сланцю здійснюється так званим відкритим способом на кар'єрах (розрізах) «Нарва» та «Айду», а також на двох підземних шахтах — «Естонія» та «Віру».

Освіта[ред.ред. код]

У загальноосвітніх школах повіту навчається близько 20 800 учнів, з них 80 % навчаються у школах з російською мовою викладання. В Іда-Вірумаа діє 51 загальноосвітня школа (з російською мовою навчання — 28, з естонською — 15, двомовних — 8), 60 дошкільних закладів та 6 установ, що надають професійно-технічну освіту. Вищу освіту можливо здобути в двох вишах: у Коледжі Тартуського університету та у коледжі Талліннського технічного університету. Перший спеціалізується на підготовці викладачів і соціальних працівників, а другий — на вищій освіті в технічній галузі. У двох коледжах навчаються понад 1 300 студентів.

Культура[ред.ред. код]

Культурне життя Іда-Вірумаа яскраве й різноманітне. Окрім естонських колективів, що сприяють збереженню та розвитку національної культури, в повіті так само представлені танцювальні і співочі колективи російського, білоруського, українського, німецького, інгерманландського, татарського, польського, єврейського, узбецького і чуваського народів.

У повіті так само діють одні з найстаріших в Естонії колективів — Люганусський співочий хор (заснований 1855 року) та Йихвіський змішаний хор HELI (заснований 1862 року). Ряди хорових виконавців доповнюють Авінурмеський, Оонурмеський, Атсаламаський, Кивіиліський, Нарвський, Силламяеський, Кохтла-Ярвський, Азеріський, Кохтла-Ниммєський, Йізакуський співочі хори та численні шкільні хори. На загальних співочих святах Іда-Вірумаа представляють понад 2 000 співаків.

З колективів народного танцю найвідоміші — танцювальний ансамбль VIRULANE, Йихвіський жіночий танцювальний гурт GEVI, Силламяеський SUVENIIR, Нарвський JUN-OST, танцювальні гурти Тамміку, Мяєтагузе, Йизаку, Люганузе, Майдла, Вока тощо.

За традицією, щороку в повіті проходять дні хорової пісні, народного танцю, народної музики, духової музики, вокальних ансамблів та гуртків драми. З великих суспільних заходів, що недавно склалися, можна відзначити Кохтла-Ниммєське свято Tuhamägede Talvine Tantsupidu і Suvine Tuhamägede Tantsupidu.

З відомих по всій республіці культурних заходів можна назвати ярмарок рукоділля VIRU NIKERDAJA, Авінурмеський бондарний ярмарок, рибний ярмарок Лохусуу, Йихвіський фестиваль RAHVUSKULTUURISELTSIDE LOOMEPADA і народне свято Peipsi Jaanik у Вайкла.

Природа[ред.ред. код]

Протягом тисячоліть найбільші річки повіту сформували глінт. Менші річки несуть свої води в море, формуючи берегові уступи. До них відносяться: Тирвайие, Лангевоя і Алуоя. Найвища — Валасте. Чим довше узбережжя, тим більше розвинені берегові виступи, даючи місцевим жителям більше свободи.

Сака-Онтіка-Тойла є найвищим Балтійським глінтом, і найбільш довгою нерозривною частиною, що пролягає від Сака до Тойласької глінтової бухти. Увагу археологів він привернув ще пару століть назад, перш за все своїми відкритими нашаруваннями кембрійського і до-ордовіковського періодів.

Середня висота — більше 50 метрів, поблизу Онтіка, вона досягає свого максимуму — 55,6 м. Між берегом і водною межею місцевість нерівна, з дуже кам'янистим осипом. Тут знаходиться, найвищий в Естонії, 25-метровий водопад Валасте. У 1996 році, за пропозицією комісії із захисту природи Північно-Східне примор'я було оголошене природною спадщиною і народним символом. Також, організація ЮНЕСКО визнала його світовою спадщиною.

Система озер Куртна найбільша в Естонії. Вона розташована на утворенні, сформованому під час льодовикового періоду в околицях Куртна. Більше 30 км² зайнято 40 різними за площею і глибиною озерами. У регіоні протягом десятиліть сформувалася своєрідна екосистема. У 1987 році тутешня природа стала частиною ландшафтного заповідника.

Група пагорбів Синімяе в Вайвара складається з 3, пов'язаних між собою, пагорбів, орієнтованих зі сходу на захід. Їх загальна довжина — 3,4 км. Абсолютна висота: Торнмяги — 69,9 м, Пиргухауамяги — 82,3 м і Паргимяги — 84,6 м.

Парк Кричу найбагатший парк Естонії (більше 200 видів дерев і чагарника), розташований в гирлі річки Пюхайиє, і зведений наприкінці XIX - на початку XX століть згідно з планом і під керівництвом директора Ризького зоопарку Р. Куфалдті. Озеро Ул'ясте знаходиться на висоті 66 м над рівнем моря. Його середня глибина — 2,5 м. В околицях озера безліч джерел. Озеро є місцем відпочинку для жителів Кивіилі і Сонда.

У районі Бороні Йие (у Кричу) знаходяться насадження, яким вже більше 100 років. Сюди ще не ступала нога людини. Стародавній ліс доповнюють 1,5 метрові папороті і товстий шар моху. У улоговині річки видно виступаючі породи середньо-девонського періоду.

Нарвський водопад розташований на річці Нарва, там, де Кренгольмський острів ділить річку на дві. Висота східного водопаду: 6-6,6 м, західного: 3,2-6,5 м. Через дамбу гідроелектростанції — водопад велику частину часу — мілководий.

У повіті знаходяться:

  • Найбільш повноводна річка Естонії — Нарва (400 м³ на секунду)
  • Найбільша в Естонії система озер — озера Куртна (40 озер на 30 км²)
  • Найглибша в Естонії підземна шахта — шахта «Естонія» (глибина 70 м)
  • Найвищі труби в Естонії — Естонська Електростанція (250 м)
  • Найвищі в Естонії штучні гори — до 173 м від рівня моря
  • Найвищий водоспад в Естонії — Валасте (25 м)
  • Найвищий в Естонії прибережний глінт (обрив) — Онтіка (56 м)
  • Найдовший пляж Естонії — пляж на Чудському озері (більше 30 км)
  • Найдовший пляж на морському узбережжі — Нарва-Йиесуу (7,5 км)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]