Велика Приваловка
| село Велика Приваловка | |
|---|---|
| рос. Большая Приваловка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Верхньохавський |
| Поселення | Великоприваловське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20211808001 |
| Код ЗКТМО: | 20611408101 |
| Основні дані | |
| Поштові індекси | 396101 |
| Телефонний код | +7 47343 |
| Географічні координати: | 51°53′54″ пн. ш. 39°45′07″ сх. д. / 51.89833333336077459° пн. ш. 39.751944444471774887° сх. д.Координати: 51°53′54″ пн. ш. 39°45′07″ сх. д. / 51.89833333336077459° пн. ш. 39.751944444471774887° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Велика Приваловка  Велика Приваловка | |
|
| |
Велика Приваловка (рос. Большая Приваловка) — село Верхньохавського району Воронізької області. Адміністративний центр Великоприваловського сільського поселення.
Населення становить 582 особи за переписом 2010 року (544 особи на 1.01.2008).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на півночі району, неподалік адміністративного кордону з Липецької областю, за 5 км на південь знаходиться село Мала Приваловка.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у казенному і власницькому селі Воронезького повіту Воронізької губернії мешкало 1779 осіб (859 чоловічої статі та 920 — жіночої), налічувалось 174 дворових господарств, існували православна церква й поштова станція[1].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Верхньо-Хавської волості мешкало 1974 особи налічувалось 290 дворових господарств, існували православна церква, 6 лавок, 3 постоялих двори[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2639 осіб (1275 чоловічої статі та 1364 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Велика Приваловка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 16)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-35. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
| |||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
