Липецька область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Липецька область
Липецкая область
Flag of Lipetsk Oblast.png Coat of Arms of Lipetsk oblast.png
Прапор Липецької області Герб Липецької області
Липецька область на карті Росії
Липецька область на карті Росії
Обласний центр Липецьк
Площа

- Усього
- % водн. пов.

74-а

24 100 км²
0,2

Населення

- Усього
- Густота

45-а

1168500 [1] (2011)
48.48 осіб/км²

Федеральний округ Центральний
Економічний район Центрально-Чорноземний
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Державна мова російська
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Ли́пецька область (рос. Ли́пецкая область) — область у складі Російської Федерації. Утворено 6 січня 1954 року із частини територій Орловської, Тульської, Рязанської, Тамбовської й Воронезької областей.

Географічне положення й склад[ред.ред. код]

Розташована в центральній частині європейської території Росії, за 400 км на південь від Москви. Липецька область межує із Курської, Орловської, Тульської, Рязанської, Тамбовської й Воронезької областями.

На момент утвору область складалася з 34 районів. У цей час область адміністративно розділена на 18 районів і 2 міста обласного підпорядкування (Липецьк і Єлець) (районні й міські муніципальні утвори). Другий рівень місцевого самоврядування становлять 6 міст районного підпорядкування (Бруди, Данков, Задонськ, Лебедянь, Усмань, Чаплигин), 1600 сільських населених пунктів, об'єднаних в 304 сільські адміністрації (сільські муніципальні утвори), і 4 округу в складі м. Липецька (Лівобережний, Октябрський, Правобережний, Совєтський).

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини області представлено 300 родовищами: вапняки, доломіти, пісок, глини, цементна сировина. По запасах карбонатної сировини область займає 1-е місце в РФ. Значні поклади торфу. Великою популярністю в Росії користуються Липецькі мінеральні джерела й лікувальні бруди, виявлені в 1871 році.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний з помірно холодною зимою і теплим літом. Середня температура січня −7°С, середня температура липня +20,9°С. Середньорічна кількість опадів — 450–500 мм.

Грунти

Серед типів грунтів на территорії області переважають чорноземи.

Рослинний і тваринний світ[ред.ред. код]

В області розташовано 2 заповідника: Галичя Гора (6 ділянок) — найменший заповідник Росії зі збереженою дольодовиковою флорою, а також частина Воронезького заповідника. Липецька область розташована в лісостеповій зоні, що є поєднанням лісових і степових ділянок.

Економіка[ред.ред. код]

Промислове виробництво є основою економічного потенціалу області, на його частку припадає близько 66% валового регіонального продукту. У 2005 році зроблене продукції на суму більш 205 млрд руб. з ростом на 2%. Промисловий комплекс області складається з 200 великих підприємств, носить багатогалузевий характер, містить у собі чорну металургію, частка продукції якої значно збільшилася в порівнянні з 1991 роком (з 34% до 64%), машинобудування й металообробку, частка продукції яких помітно скоротилася в порівнянні з 1991 роком (з 23% до 11,5%), електроенергетику (7%), харчову (14%), хімічну, легку, промисловості і промисловість будматеріалів (2%).

Найрозвиненіші металургійна (найбільший у Росії Новолипецький Металургійний Комбінат — НЛМК), харчова (найбільший російський виробник соків Лебедянський завод) галузі промисловості. На території області розташовано одна із двох особливих економічних зон промислового типу Російської Федерації «Липецьк» (у ній уже функціонує скляний завод, планується будівництво заводів холодильного встаткування, сендвіч-панелей і др). У Липецькій області також створено 5 регіональних особливих економічних зон: у Тербунах і Чаплигині (промислово-виробничого типу), у Леві Толстому (агропромислового типу), у Єльці й Задонські (туристсько-рекреаційного типу). Область є одним з лідерів у сфері залучення іноземних інвестицій.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

У Данковському районі Липецькой області в маєтку Полібіно розташоване унікальне архітектурне спорудження — перша у світі гіперболоїдна конструкція, сталева ажурна сітчаста вежа дивної краси.

Першу гіперболоїдну вежу побудував і запатентував великий інженер і вчений Володимир Григорович Шухов. Ця шуховська вежа була побудована й представлена на Всеросійській промисловій виставці в Нижньому Новгороді в 1896 році. Першу у світі гіперболоїдну вежу купив меценат Ю. С. Нечаєв-Мальцов і встановив у Полібіно. Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато великих архітекторів: Гауді, Ле Корбюз'є, Оскар Німейєр.

У Єльці розташовані численні пам'ятники церковної й світської архітектури, у тому числі Вознесенський собор (1889; побудований по проекту відомого архітектора К. А. Тону, автора Московського вокзалу в Санкт-Петербурзі й Ленінградського в Москві, а також — Храму Христа Рятівника). З Єльцем тісно зв'язане життя І. А. Буніна, М. М. Пришвіна, Т. Н. Хренникова, Н. Н. Жукова й ін.

У Задонську також є значні пам'ятники церковної архітектури й історії, у тому числі два діючі монастирі.

Топоніми Липецької області[ред.ред. код]

Ріки[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Муніципальні утвори[ред.ред. код]

Кількість муніципальних утворів — 331, у тому числі:

  • міських округів — 2
  • муніципальних районів — 18
  • міських поселень — 6
  • сільських поселень — 305

Міські округи[ред.ред. код]

Муніципальні райони[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Липецьк 502,6 Лев Толстой 8,8 (2005)
Єлець 112,7 Тербуни 7,0 (2003)
Грязі 46,5 Хлевне 6,2 (2003)
Данков 22,3 Борінське 6,1 (2003)
Лебедянь 21,2 Долгоруково 5,6 (2003)
Усмань 19,4 Добре 5,6 (2003)
Чаплигин 13,2 Станове 5,3 (2003)
Задонськ 10,4 Кривополян'є 5,1 (2003)
Добрінка 10,0 (2005)

Населення[ред.ред. код]

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни.

Народ Чисельність, 2002, тис (*)
Росіяни 1162,9
Українці 13,4
Вірмени 5,4
Азербайджанці 3,4
Цигани 3,1
Білоруси 2,7
Татари 1,8
Молдавани 1,3
Німці 1,1
Грузини 1,0
Народи з чисельністю населення понад 1000 осіб

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]