Вербицький Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вербицький.
Вербицький Володимир Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 червня 1988(1988-06-28)
м.Львів
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (26 років)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Національний університет «Львівська політехніка»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Вербицький Володимир Володимирович у Вікісховищі

Володи́мир Володи́мирович Верби́цький (нар. 28 червня 1988; м. Львів — пом. 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, солдат, командир протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Володимир Вербицький 28 червня 1988 року в місті Львів. Закінчив загальноосвітню школу міста Львів, потім — Національний університет «Львівська політехніка».

Навесні 2011 року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Служив в 80-му окремому аеромобільному полку Високомобільних десантних військ (з 2015 року — 80-та окрема десантно-штурмова бригада; військова частина А0284, місто Львів). В січні 2012 року звільнений зі Збройних сил України у запас.

Взимку 2013—2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.

Навесні 2014 року Володимир Вербицький мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Володимир Вербицький похований 26 серпня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря міста Львів[1][2].

У Володимира Вербицького залишились мати, старший брат та дві сестри.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Докладніше: Атака біля Зеленопілля

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Володимир Вербицький[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[4].

Пам'ять[ред. | ред. код]

21 листопада 2016 року в місті Львів на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 65 (вулиця Роксоляни, 35), де навчався Володимир Вербицький, йому відкрито меморіальну дошку[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Поле почесних поховань № 76 (Меморіал УГА). Личаківський некрополь. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
  2. ↑ а б Вербицький Володимир Володимирович. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
  3. ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  4. ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вербицький_Володимир_Володимирович&oldid=42208281