Власов Павло Олексійович
Власов Павло Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Власов Павел Алексеевич | ||||
Народження |
26 січня 1857 Новочеркаськ, Російська імперія | |||
Смерть | 16 листопада 1935 (78 років) | |||
Астрахань, Сталінградський край, РСФРР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества і Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Перов Василь Григорович і Чистяков Павло Петрович | |||
Відомі учні | Левханян Євген Аршакович, Бершадський Григорій Соломонович, Цвєткова Валентина Петрівна, Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Кустодієв Борис Михайлович, Скоков Микола Миколайовичd, Баскаков Микола Миколайовичd, Альберті Петро Пилиповичd і Козелл Михайло Георгійовичd | |||
Член | СХ СРСР | |||
|
Павло Олексійович Власов (рос. Павел Алексеевич Власов; нар. 26 січня 1857, Новочеркаськ — пом. 16 листопада 1935, Астрахань) — російський і радянський художник і педагог. Герой Праці з 1924 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 26 січня 1857 року в місті Новочеркаську (нині Ростовська область, Росія) у сім'ї козачого полковника[1]. З1876 року навчався у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества у Василя Перова; з 1880 року — у Петербурзькій академії мистецтв у Павла Чистякова. Під час навчання в Академії у 1881 році отрима велику; у 1884 рроці — малу; у 1885 році — велику срібні медалі; 2 листопада 1887 року отримав звання класного художника ІІ ступеня за програму «Старець Іріам благає Ахіллеса видати йому тіло сина Гектора» (зберігається в Астраханській картинній галереї).
1890 року, за розподілом, потрапив до Астрахані[1]. В основному займався педагогічною діяльністю, яку розпочав з викладання малюнка в Астраханській Маріїнській жіночій гімназії[2]. 1896 року організував художній гурток. У 1900 році створив художні та рисувально-технічні класи, перетворені у 1921 році в Астраханський художньо-педагогічний технікум (нині Астраханське художнє училище імені Павла Власова), де викладав до кінця життя. Серед учнів: Іван Горюшкін-Сорокопудов, Борис Кустодієв, Григорій Мальцев, Микола Скоков, Микола Баскаков, Петро Альберті, Михайло Козелл[1]. Помер в Астрахані 16 листопада 1935 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Серед творів:
- «Портрет матері» (1878);
- «Інтер'єр» (1883, акварель; Астраханська картинна галерея);
- «Портрет батька» (1885, Астраханська картинна галерея);
- «Портрет М. Н. Власової» (1885—1886, Астраханська картинна галерея);
- «Тополя» (1893, каварель);
- «У білому покривалі» (портрет дружини, 1890-ті; Астраханська картинна галерея);
- «Голова старика єврея» (1897, акаврель; Астраханська картинна галерея);
- «Голова калмика» (1913—1914);
- «Перс-вантажник» (1918, акварель).
У мистецтві[ред. | ред. код]
Портрети Павла Власова виконали:
- Іван Горюшкін-Сорокопудов (олія);
- Борис Кустодієв (1903, вугілля, крейда, кольоровий картон; 1925 — обидва в Астраханській картинній галереї).
Вшанування[ред. | ред. код]
1935 року ім'я Павла Власова присвоєне Астраханському художньому училищу. На тереторії училища йому встановлене погруддя.
Творчості Павла Власова присвячений один із залів Будинку-музею Бориса Кустодієва в Астрахані[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Власов, Павел Алексеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. — Москва: Искусство, 1972. — с. 305. (рос.)
|
- Народились 26 січня
- Народились 1857
- Уродженці Новочеркаська
- Померли 16 листопада
- Померли 1935
- Померли в Астрахані
- Випускники Московського училища живопису, скульптури й зодчества
- Випускники Петербурзької академії мистецтв
- Члени Спілки художників СРСР
- Художники Російської імперії
- Художники-портретисти Російської імперії
- Художники XIX століття
- Художники XX століття
- Художники Астрахані
- Педагоги Астрахані
- Педагоги Російської імперії
- Педагоги XIX століття
- Радянські педагоги
- Акварелісти