Водні рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Водні рослини — рослини, які ростуть у воді.

Серед них розрізняють:

  • Гідрофіти — рослини, що занурені у воду лише нижньою частиною,
  • Гідатофіти — рослини, повністю або більшою своєю частиною занурені у воду.

Проживання у водному середовищі зумовило особливі риси організації водних рослин: значне збільшення поверхні тіла у порівнянні з його масою, що полегшує поглинання необхідних кількостей кисню та інших газів, яких у воді міститься менше, ніж у повітрі. Збільшення поверхні тіла досягається розвитком великих тонких листів (деякі Рдести), розчленуванням листової пластинки на тонкі ниткоподібні ділянки (уруть, кушир, водні жовтці); продирявлюванням листя або спеціальною повітроносною тканиною — аеренхімою із сильним розвитком повітроносних порожнин і великих міжклітинників .

FloatingRedBlueLilies.JPG

У водних рослин сильно розвинена різнолистність (Гетерофілія): підводні, плаваючі та повітряні листя на одній і тій самій рослині значно різняться як щодо внутрішньої, так і за зовнішньою будовою. Так, підводне листя не мають продихів; в плаваючих на поверхні води листях продихи знаходяться тільки на верхній стороні, на повітряних листях продихи — на обох сторонах. Велика щільність водного середовища обумовлює слабкий розвиток механічних елементів в листках і стеблах водних рослин. Нечисленні механічні елементи, наявні в стеблах, розташовані ближче до центру, що надає їм більшу гнучкість. Так як інтенсивність світла у воді різко знижується, у багатьох водних рослин в клітинах епідермісу є хлорофілові зерна. У водних рослин слабко розвинені або навіть відсутні судини в провідних пучках. Слабо розвинена і коренева система, а кореневі волоски відсутні.

Майже всі водні рослини — багаторічники, що розмножуються вегетативно. Деякі водні рослини (наяда, кушир) запилюються під водою; у інших квітки піднімаються над водою, де і відбувається запилення. Деякі водні рослини пристосувалися до періодичного висихання водойм (наприклад, частуха, стрілиця, настурція).

У флорі СРСР налічується понад 260 видів квіткових водних рослин, переважно однодольних. Насіння та плоди поширюються птахами або водними течіями.

Водяний горіх на водяному полі в місті Тайнань

Серед водних рослин є корисні; їстівні насіння водяного горіха, кореневища сусаку, зернівки злаку манника та ін.

Насіння та плоди багатьох водних рослин служать кормом для деяких птахів; а відмерлими залишками водних рослин часто харчуються безхребетні тварини, які є їжею рибам.

Водні рослини відіграють роль у самоочищенні басейнів, хоча іноді (наприклад, Елодея, деякі види рдестів) і самі можуть бути шкідливими при сильному розростанні їх у водоймах і особливо у водосховищах. Для попередження швидкого і небажаного розповсюдження заростей, водні рослини викошують спеціальними водними косарками; скошені водні рослини іноді вживають на корм худобі. Багато водних рослин розводять в акваріумах. До водних рослин відносяться також багато водоростей (наприклад, зелені і синьозелені), які, сильно розростаючись, можуть викликати замор риби і заростання каналів і ставків-охолоджувачів теплових електростанцій. Іноді для очищення каналів та інших водойм розводять рослиноїдні види риб (білий амур і білий товстолобик). Для знищення водних рослин використовують також гербіциди. Для водних рослин, Службовців кормом для риб, розроблена спеціальна агротехніка.

Плейстофіти[ред.ред. код]

Плейстофіти (Pleustophytes) — це рослини, які не закріплені коренями і вільно плавають у товщі води або на її поверхні. Представники: Ряска, Роголисник занурений, Пухирник, Сальвінія.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]