Водоспад Іґуасу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Координати: 25°41′0″ пд. ш. 54°26′0″ зх. д.

«Горло Диявола» з бразильського боку

Водоспад Іґуасу (порт. Cataratas do Iguaçu, ісп. Cataratas del Iguazú) — комплекс водоспадів на річці Іґуасу, розташований на кордоні бразильського штату ПаранаПівденному регіоні Бразилії) і аргентинської провінції Місьйонес. Водопади знаходяться на межі аргентинського і бразильського національних парків Іґуасу. Обидва парки були включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО (у 1984 і 1986 роках відповідно).

Назва Іґуасу походить від слів мови гуарані y (вода) і ûasú (великий). Легенда свідчить, що бог хотів одружитися на красивій тубількі на ім'я Naipú, але вона втекла з своїм коханим на каное. У гніві бог розрізав річку, створивши водоспад, прирікаючи закоханих на вічне падіння.

Водоспад Іґуасу. Загальна панорама

Водопад був відкритий для європейців в 1541 році іспанським конкістадором доном Альваро Нуньесом Касесо де Вака, що відправився в південноамериканські джунглі у пошуках золота.

Річка Іґуасу бере свої витоки недалеко від атлантичного узбережжя Бразилії, на південь від Сан-Паулу, і тече углиб материка в західному напрямі на протязі близько 1320 км. На краю плато, незадовго до того, як злитися з річкою Парана, річка утворює водопад.

Ширина річки тут близько 4 кілометрів, середній обсяг течії води — 1,2 мільйона кубічних метрів на секунду. Вода падає з обриву, що має форму півмісяця, в улоговину, що лежить на 82 метри нижче. Дрібніші водопади утворюються уступами міцної породи. Скелі між водопадами покриті хащами дерев і зелені. Комплекс водоспадів має ширину 2,7 км, і складається з безлічі окремих каскадів, число яких може доходити до 275, залежно від натиску води і пори року. Висота падіння води досягає 82 метрів, але на більшості каскадів трохи більше 60 метрів. Найбільший каскад — «Горло Диявола» (Garganta del Diablo) — U-подібний обрив шириною 150 і завдовжки 700 метрів. Цей каскад позначає кордон між Бразилією і Аргентиною.

Сезон дощів в регіоні випадає на період з листопада по березень. Під час сухого сезону рівень води в річці Іґуасу знижується, внаслідок чого утворюються два окремі водопади у формі напівмісяців, ширина кожного з яких складає близько 730 метрів.

Безліч островів (зокрема досить великих) відокремлюють водоспади комплексу один від одного. Приблизно 900 метрів загальної ширини в 2,7 км. не покрито водою. Більшість водоспадів знаходяться в межах території Аргентини, проте з боку Бразилії відкривається гарний вигляд на більшість з них, включаючи «Горло Диявола».

Приблизно один раз в сорок років під час засухи Іґуасу повністю пересихає. У такі періоди водопад перетворюється на базальтовий уступ. Зокрема, в травні-червні 1978 року, під час особливої сильної засухи, річка поступово пересохла, і протягом 28 днів з обриву не впало жодної краплі води. Чергове висушування річки, що годує водопад, викликала засуха в липні 2006 року.

В околицях водопадів знаходяться два міста — Фос-ду-Іґуасу на бразильській стороні і Пуерто-Іґуасу на аргентинській. Інші місцеві визначні пам'ятки — гребля Ітайпу і єзуїтські храми колоніального періоду.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Курсив

Особисті інструменти