Парана (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парана
Парана в районі міста Енкарнасьон, Парагвай
Парана в районі міста Енкарнасьон, Парагвай
Витік Паранаїба і Гранде
Гирло Ріо-де-ла-Плата
Країни басейну Бразилія, Болівія,Парагвай, Аргентина
Довжина 2 570 км
Висота витоку 1 148 м
Середньорічний стік 17 300 м³/с
Площа басейну 3 100 000 км²
River parana map uk.PNG

Парана́ (ісп. Río Paraná, порт. Rio Paraná) — річка в центральній та південній частинах Південної Америки, яка протікає через Бразилію, Парагвай і Аргентину шляхом довжиною приблизно 2 570 кілометрів. Ця довжина зростає до 3,998 км, якщо відстань відраховується від витоку ріки Паранаїба в Бразилії. Ріка Парана друга за довжиною та витратою води серед річок Південної Америки (після Амазонки. Назва «Парана» походить з мови Тупі та означає «подібна до моря» (тобто, «велика як море»). На ній знаходилося декілька водоспадів

Течія[ред.ред. код]

Ріка Парана формується у місці злиття рік Паранаїба і Гранде в південній Бразилії. Після злиття ріка тече приблизно в південно-західному напрямі приблизно 619 км перед тим, як вона зустрічає місто Сальтос-де-Гуайра у Парагваї. Колись тут існував водоспад Семи Каскадів (ісп. Sete Quedas), де, як пропонує назва, Парана спадала униз серією з семи каскадів. Казали, що по висоті та по красі цей водоспад змагався із знаменитим водоспадом Ігуасу на півдні. Проте, каскади були затоплені під час будівництва греблі Ітайпу, яка почала дію в 1984 році.

Протягом наступних 190 км Парана тече на південь і формує урочище між Парагваєм і Бразилією до злиття з рікою Ігуасу на стику кордонів Бразилії, Аргентини і Парагваю. Незабаром вгору по течії від цього злиття, річка перетинається вражаючою греблею Ітаїпу, найбільшою гідроелектростанцією у світі, створюючи великий резервуар позаду неї.

Ріка Парана біля міста Росаріо, Аргентина

Після злиття з Ігуасу, Парана стає природною межею між Парагваєм і Аргентиною. Річка продовжує свій шлях на південь протягом 468 км перед поступовим поворотом на захід ще на 820 км, де зливається з рікою Парагвай, найбільшою притокою Парани. Перед цим злиттям ріка проходить через другий важливий гідроелектричний проект, греблю Ясірета, об'єднаний проект між Парагваєм і Аргентиною. Масивний резервуар, сформований проектом, був джерелом ряду проблем для людей, що живуть уздовж річки, особливо найбідніших торговців і жителів низьких областей Енкарнасьона, важливого міста на півдні Парагвая. Рівень ріки значно піднявся після завершення греблі, затопивши значні населені області.

Від злиття з річкою Парагвай, Парана знову повертає на південь ще на приблизно 820 км, протікаючи через Аргентину та повертаючи назад на схід біля міста Росаріо перед кінцевою ділянкою у менш ніж 500 км перед злиттям з рікою Уругвай, формуючи Ріо-де-ла-Плата, яка вливається в Атлантичний океан. Протягом частини цієї ділянки, починаючи від міста Діаманте (Ентре-Ріос), ріка розколюється на декілька рукавів і формує дельту Парани, довгу затоплену рівнину шириною до 60 км.

Використання[ред.ред. код]

Парана разом із своїми притоками, створює масивний басейн, що вкриває значну частину центру і південь континенту, по суті містячи в собі весь Парагвай, значну частину південної Бразилії, північної Аргентини, і навіть частину Болівії. Якщо рахувати ріку Уругвай як притоку, до басейну Парани також входить і більша частина Уругваю. Цей басейн забезпечує водою ряд великих міст, зокрема столиці трьох країн: Буенос-Айрес, Асунсьйон і Бразиліа.

Транспортне судно біля міста Рамайо, Аргентина

Парана із своїми притоками — джерело прибутку і навіть щоденного існування багатьох рибаків, які живуть уздовж її берегів. Деякі види риби (наприклад surubí та sábalo) комерційно важливі і використовуються як для внутрішнього споживання, так і для експорту. На більшій частині русла Парана судноплавна і використовується як важлива водна артерія, що зв'язує віддалені від моря міста в Аргентині і Парагваї з океаном, забезпечуючи глибоководні порти в багатьох з цих міст. Спорудження великих гідроелектричних гребель уздовж довжини річок не дозволяє використання ріки як водного коридору до міст вгору по течії, але вважається, що економічне значення цих гребель виправдовує це. Греблі Ясірета та Ітайпу на кордоні Парагваю зробили маленьку нерозвинену країну найбільшим експортером гідроелектричної енергії у світі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Джерела[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Бразилія Це незавершена стаття з географії Бразилії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Парагвай Це незавершена стаття з географії Парагваю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Аргентина Це незавершена стаття з географії Аргентини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.