Воскресенська церква (Клецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воскресенська церква
Назва на честь: Воскресіння Христа


53°04′01″ пн. ш. 26°38′05″ сх. д. / 53.067219400027774157° пн. ш. 26.634855600027780298° сх. д. / 53.067219400027774157; 26.634855600027780298Координати: 53°04′01″ пн. ш. 26°38′05″ сх. д. / 53.067219400027774157° пн. ш. 26.634855600027780298° сх. д. / 53.067219400027774157; 26.634855600027780298
Тип костел
церква і православний храм
Статус спадщини Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Країна  Білорусь
Розташування Клецьк
Архітектурний стиль Сарматське бароко і бароко
Матеріал цегла
Засновник Станислав-Казимир Радзивілл
Перша згадка 1683
Сайт kleck-blago.by
Воскресенська церква (Клецьк). Карта розташування: Білорусь
Воскресенська церква (Клецьк)
Воскресенська церква (Клецьк) (Білорусь)
Мапа

CMNS: Воскресенська церква у Вікісховищі

Воскресенська церква, колишній Костел Благовіщення і домініканський монастир — пам'ятка барокової архітектури в центрі міста Клецьк Мінської області.

Історія[ред. | ред. код]

Костел у 1930 році.

Колишній домініканський монастир був заснований в 1683 році скарбником Новогрудським Єжи Казимиром Булгаком і його дружиною Кларою з Галтовських. У тому ж році дерев'яний костел замінений на кам'яний, освячений 6 червня 1684 року.

У 1832 році костел було відібрано у домініканців православними, які найменували його Спасо-Воскресенською церквою. У 1854 році церква відремонтована за рахунок князя Льва Радзивілла (був створений дерев'яний іконостас на 13 ікон).

За радянських часів церкву закрили, в ній був розміщений філіал механічного заводу. 2000 року церква відновила свою діяльність у лоні Слуцької єпархії Російської православної церкви.

Архітектура[ред. | ред. код]

Нава (у плані — витягнутий прямокутник) і вівтарна апсида з напівциркульним завершенням накрита високим спільним дахом. З півночі — невелика ризниця. Головний фасад вирішений як об'ємна пластина і розділена карнизом (нижче рівня карнизу нави) на дві рівні за висотою частини. Масивні четверикові вежі спочатку завершувалися пологими, потім високими чотирисхилими шатрами (верхи зруйновані), торець даху закривався трикутним фронтоном, по висоті майже рівним з вежами. Фасади ритмічно розчленовані широкими пілястрами, пластика головного фасаду збагачена нішами, фронтончиками, скульптурою і ліпленням.

Костел, 2009

Будинок монастиря домініканців[ред. | ред. код]

На сході за костелом розташована двоповерхова прямокутна в плані кам'яна будівля монастиря, накрита вальмовим дахом. Фасади ритмічно розчленовані широкими лопатками і прямокутними віконними прорізами. Планування галерейне з торцевими сходами у два марші. Перекриття приміщень, галерей і підвалів склепінні. З 1795 року при монастирі існувала школа на десять студентів шляхетського походження і шпиталь (заснований М. Адаховським).

У монастирі діє інтернат. Костел і монастир — пам'ятки республіканського значення.

Література[ред. | ред. код]

  • Архітэктура Беларусі. Энцыклапедычны даведнік. — Мінск, 1993.
  • Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. ISBN 985-04-0499-X, с. 133-134.
  • Праваслаўныя храмы Беларусі: энцыклапедычны даведнік / А. М. Кулагін; [рэдакцыйны савет: Г. П. Пашкоў, Л. В. Календа]. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2007. — 653 с. 2000 экз. ISBN 978-985-11-0389-4.

Посилання[ред. | ред. код]