Карниз

Карни́з (від грецького κορωνίς — закінчення, завершення, фр. corniche, англ. cornice, нім. Gesims) — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального профільованого поясу, верхня виступаюча частина стіни, що підтримує дах і оберігає стіну при стіканні води з даху. Конструктивно визначається виносом — відстанню його краю від стінової площини.

Завершуючи верх стіни, віділяючи її край, карниз грає значну образну роль. Тому його використовують і при розчленуванні стіни на яруси, поверхи, і при завершенні стін в інтер'єрах.

Карниз є складовою антаблементу.

Види [ред.]

Існує декілька класифікацій карнизів — за формою профіля, за функцією, за епохою або країною походження, з застосуванням у тому чи іншому ордері і т. ін.

За положенням і характером виконання існують:

Карниз внутрішній - розташований в інтер'єрі будівлі, котрий використовується для прикраси стін, пічки та димоходи.

Карнизи зовнішні:

Карниз проміжний - розташований між ярусами або поверхами, який ділить площину стіни, підкреслюючи рівні відповідних поверхів.
Карниз тягнутий - профільований карниз з чітко окресленими горизонталями.
Карниз цокольний, який відділяє цоколь від основної стіни.
Карниз модульований - де виносна плита підтримується модульонами.

А також карнизи підвіконні, надвіконні та наддвірні та інші.