Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ (до 1991 Інститут археології АН УРСР, до 1994 Інститут археології АН України) — н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Було створено 1938 в ході реорганізації Інституту історії матеріальної культури АН УСРР—УРСР.
За час існування у складі УАН, ВУАН і АН УРСР археол. установ їх очолювали і в них працювали: академіки ВУАН М.Біляшівський, Ф.Шміт, М.Василенко, О.Новицький; акад. АН УРСР П.П.Єфименко; члени-кореспонденти АН УРСР Л.Славін, С.Бібіков, Ф.Шевченко, І.Артеменко; д-ри н. М.Рудинський, В.Петров, А.Білецький, В.Довженок, О.Тереножкін, М.Брайчевський, В.Даниленко та ін.
Сучасні археол. дослідження здійснюються наук. школами, очолюваними акад. НАН України П.Толочком (від 1987 — дир. ін-ту), членами-кореспондентами НАН України С.Крижицьким та В.Бараном.
Під час проведення археол. досліджень на тер. України відкрито й розкопано тисячі давніх пам’яток, виявлено величезну кількість знахідок, які склали основу археол. колекцій Національного музею історії України, Музею історичних коштовностей України, Музею історії Києва, археол. музею Ін-ту археології НАН України, Нац. істор. музею м. Переяслав-Хмельницький, багатьох істор. і краєзнавчих музеїв. Значна ч. пам’яток зберігається в наук. фондах ін-ту. На основі всіх цих матеріалів в Ін-ті археології НАН України досліджуються різні періоди та події давньої історії України, зокрема, розселення на тер. України найдавніших людей, виникнення та розвиток тут відтворювальних форм госп-ва, владарювання скіфів, розбудови античних держав Північного Причорномор’я, етногенезу та ранньої історії слов’ян, історії Київської Русі.
Наук. структура ін-ту побудована за хронологічно-тематичним принципом і налічує 11 відділів (один — у м. Одеса). В складі ін-ту працюють також археол. музей, Крим. філіал (м. Сімферополь), Ольвійський археол. заповідник (див. Ольвія). Структурними підрозділами ін-ту є наук. фонди, в яких зберігається 1200 колекцій, наук. архів (180 тис. одиниць зберігання), бібліотека (120 тис. т.).
1947—88 ін-т видав кілька серій наук. періодичних зб.: «Археологія» (24 т., 1947—72), «Археологічні пам’ятки УРСР» (13 т., 1949—63), «Краткие сообщения Института археологии АН УССР» (12 вип., 1952—62), міжвідомчий періодичний зб. «Археологія» (65 вип., 1971—88). Від 1989 виходить ж. «Археологія». Найважливіші здобутки археол. досліджень ін-ту були на поч. 1970-х рр. узагальнені в колективній тритомній праці «Археологія Української РСР» (т. 1, 2 — 1971, т. 3 — 1975; Держ. премія УРСР у галузі н. і т. 1977). 1985—86 вийшло її доповнене вид. рос. мовою. Проблеми стародавньої історії України висвітлені в 2-томному навч. посібнику «Давня історія України» (1994—95), а також у 3-томній академічній праці «Давня історія України» (1997, 1999, 2000).
Низку узагальнюючих праць ін-ту удостоєно Держ. премій УРСР—України в галузі н. і т.: 3-томну «Археологію Української РСР» (1977), цикл праць, присвячених стародавньому й середньовічному Києву (1983), монографію «Славяне Юго-Восточной Европы» (1991), цикл праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (2002).
Ін-т проводить роботу з організації міжнар. археол. виставок. Такі виставки вже відбулися, зокрема, у ФРН, Швейцарії, США, Канаді, Бельгії, Італії, Польщі, Швеції. Ін-т співпрацює з багатьма зарубіжними археологами. Так, з нім. археологами в Україні досліджуються пам’ятки бронзового віку і скіфські, з франц. — первісні та антич., з польс. — скіф., з норвез. та швед. — рус.-норманські, з румун. — трипільські (див. Трипільська культура) та антич. Тісні наук. контакти ін-т підтримує з археол. установами Москви, Санкт-Петербурга, Воронежа (РФ), Мінська (Білорусь), Варшави, Кракова (Польща), Бухареста (Румунія), Софії, Велико-Тирнова (обидва — Болгарія), Гамбурга, Кіля (обидва — Німеччина), Парижа, Бордо (обидва — Франція), Брюсселя (Бельгія), Стокгольма, Упсали (обидва — Швеція), Відня та ін. наук. центрів.
Джерела
[ред. код]- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
Автор: П.П. Толочко.; url: http://history.org.ua/?termin=Instytut_arkheologii_NAN_Ukr; том: 3