Вілле-о-Фло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілле-о-Фло
Villers-au-Flos

Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Аррас
Кантон Бапом
Код INSEE 62855
Поштові індекси 62450
Координати 50°04′54″ пн. ш. 2°54′15″ сх. д.H G O
Висота 113 - 133 м.н.р.м.
Площа 5,8 км²
Населення 246 (1-1-2021[1])
Густота 42,41 ос./км²
Розміщення
Вілле-о-Фло. Карта розташування: Франція
Вілле-о-Фло
Влада
Мер
Мандат
Jean-Marie Lecornet
2020-2026

Мапа

Вілле́-о-Фло (фр. Villers-au-Flos) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 246 осіб (1-1-2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 145 км на північ від Парижа, 65 км на південь від Лілля, 25 км на південь від Арраса.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 92 8 28 16 40 0 0
Жінки 92 16 8 28 28 8 4


Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 152 осіб працездатного віку (15—64 років) 114 були активними, 38 — неактивними (показник активності 75,0%, у 1999 році було 79,2%). З 114 активних мешканців працювала 101 особа (61 чоловік та 40 жінок), безробітними було 13 (5 чоловіків та 8 жінок). Серед 38 неактивних 11 осіб було учнями чи студентами, 10 — пенсіонерами, 17 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 92 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 236,0 особи, медіана доходів виносила 15 852 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Компасна роза Р'янкур-ле-Бапом Банкур Апленкур Компасна роза
Пн Барастр
Зх    Вілле-о-Фло    Сх
Пд
Боланкур Ле-Транслуа Рокіньї

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023. 
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 29 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007). Insee. Процитовано 29 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 29 août 2010. , наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011. 
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.