Лілль
| Лілль Lille |
|
|---|---|
.svg) |
|
| Країна |  Франція |
| Регіон | Нор-Па-де-Кале |
| Нор | |
| Округ | Лілль |
| Кантон | кантон |
| Код INSEE | 59350 |
| Поштові індекси | 59000, 59033, 59777, 59800 |
| Координати | 50°38′14″N 3°03′48″E / 50.637222° пн. ш. 3.063333° сх. д.Координати: 50°38′14″N 3°03′48″E / 50.637222° пн. ш. 3.063333° сх. д. |
| Висота | 18 - 46 м.н.р.м. |
| Площа | 34,83 км² |
| Населення | 227 560 (2010-01-01) |
| Густота | 6533,45 ос./км² |
| Розташування | |
  |
|
| Влада | |
| Мер Мандат |
Мартін Обрі (PS) 2008 - 2014 |
| Офіційна сторінка | |
Лілль (фр. Lille) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Нор-Па-де-Кале та департаменту Нор. Населення — 227 560 осіб (2010)[1]. Місто і навколишні муніципалітети є одним з чотирьох найбільших міських центрів країни. Цікаво, що частина лілльської агломерації міститься на території Франції (Рубе, Туркуен), а частина — в Бельгії.
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 210 км на північ від Парижа, біля кордону з Бельгією, на річці Дьоль.
У Ліллі є метрополітен і трамвай.
Тут перетинаються п'ять автомагістралей. А діловий центр і два вокзали міста, на які щодня прибувають десятки ТЖВ (високошвидкісних поїздів) в день, роблять місто справжнім комерційним центром Європи. Лілль розташований в двох з половиною годинах їзди від Парижа, в 38 хвилинах від Брюсселя і в 1 годині 40 хвилинах від Лондона.
Зміст |
Історія [ред.]
Місто з'явилося в середні віки. Перша згадка — Велика Хартія — датується 1066 р. Назва Лілль походить від Insula, а потім Isle (острів), оскільки місто було побудоване на річці Deûle.
Лілль був однією із столиць Фландрії, що утворилася в IX в. У середини XIV в. місто було під владою Фламандських, в 1369 році, разом з Діжоном і Брюсселем, став однією зі столиць Бургундських володінь. Трагічна загибель останнього герцога Бургундського Карла Сміливого в 1477 році поклала несподіваний кінець пишності двору, і Лілль був вимушений більш ніж на 150 років розділити долю Іспанських Нідерландів, ставши частиною імперії. Людовик XIV мусив застосувати всю свою силу і рішучість, щоб анексувати Лілль на користь Франції в 1667 році, в ході війни за переділ територій.
У 1792 р. під час Французької Революції місто було обложене австрійцями, які прямували до Парижа, щоб звільнити короля. Завдяки своїм канонірам, місто відбило атаку ворога. Статуя Богині, споруджена на п'єдесталі в центрі Головної площі, свідчить про героїчний спротив австрійцям-завойовникам.
У XIX в. Лілль став справжньою індустріальною столицею. Місто стрімко розрослося, завдяки поглинанню 5 навколишніх містечок (Wazemmes, Esquermes, Moulins, Fives і Fbg. Saint Maurice). Територія Лілля збільшилася втроє, а число жителів подвоїлося до 120 000 чоловік.
Сторіччя опісля — в 1950-ті роки, занепад текстильної промисловості приніс місту серйозні економічні проблеми, внаслідок чого було вирішено зробити ставку на сферу послуг: банківська справа, страхування, університети, вищі школи і адміністрація. Новий район міста Euralille, відкритий в 1994 році навколо вокзалу, є живим прикладом незвичайно вдалого економічного перетворення.
Сьогодні, з 220 000 жителів Лілль є четвертим з величини містом Франції.
Культура [ред.]
- Палац витончених мистецтв (Лілль)
- Сен-Совьор (культурний центр)
Сен-Совьор — колишній залізничний вокзал, що був серед найстаріших за часом побудови (створений у 1864 році). Коли вокзал втратив свої функціональні можливості, його зачинили. За прикладом паризького вокзалу д'Орсе історичну будівлю в стилі еклектикамайже одразу після закриття почали переобладнувати під культурний центр міста Лілль. Сен-Совьор — вдалий приклад культурної ревіталізації колишньої споруди з іншим фунціональним призначенням. Приміщення Сен-Совьор доповнені рестораном, залою для дискотек, кінозалом, залою для проведення різних виставок. Частка приміщень використана під проведення недільних базарів в правом продажу антикварних книг, вінтажних речей, картин і гравюр тощо. Використані навіть дахи колишнього вокзалу — там змонтовані фотоелементи, що підживлюють культурний центр електрикою.
Цікаві факти [ред.]
За іменем району Лілля Hauts Champs названа мережа гіпермаркетів «Ашан», перший магазин якої був відкритий в Ліллі в 1961 році.
У Ліллі народився Шарль де Голль (хоча батьки його жили в Парижі, мати вважала за краще народжувати в будинку бабусі).
Демографія [ред.]
Динаміка населення :
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 106 659 | 18 315 | 26 162 | 35 513 | 18 532 | 7457 | 680 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 119 341 | 17 551 | 31 428 | 34 933 | 20 714 | 12 601 | 2114 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка [ред.]
У 2007 році серед 167590 осіб у працездатному віці (15-64 років) 108136 були активні, 59454 — неактивні (показник активності 64,5%, у 1999 році було 61,1%). З 108136 активних працювали 90092 особи (46372 чоловіки та 43720 жінок), безробітних було 18044 (9693 чоловіки та 8351 жінка). Серед 59454 неактивних 39197 осіб було учнями чи студентами, 6745 — пенсіонерами, 13512 були неактивними з інших причин[4].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 95068 оподаткованих домогосподарств у яких проживало 196276 осіб, медіана доходів виносила 15 474 євро на одного особоспоживача[5].
Сусідні муніципалітети [ред.]
Галерея зображень [ред.]
-
grand-place]] de Lille, la nuit.
-
Les quartiers de Lille et les grands axes de la trame urbaine
-
Piste cyclable avenue de la République qui relie Lille à Roubaix et Tourcoing
-
Rame du métro de l'agglomération de Lille.
-
Lille-Europe]]
-
Infrastructures autoroutières.
-
Le port de Lille
-
Une partie de la friche de l'ancienne gare Saint Sauveur
-
duc de Bourgogne]] Philippe le Bon à Lille en 1454
-
Худ. Луї Жозеф Вато, Облога і пожежа 1792 р. в Ліллі (siège de Lille de 1792)
-
armée allemande]] en 1914
-
Палац Юстиції (Le Palais de Justice de Lille)
-
План міста у 1708 р.
-
Lomme]])
-
Католицький інститут (L'institut catholique de Lille)
-
Бібліотека місцевого університету та факультетлітератури, 1895 р.
-
cathédrale]]
-
La rue Faidherbe lors de la Braderie en 2005
-
tango]] dans la Vieille Bourse les dimanches soir d'été
-
La façade de l'immeuble de la Voix du Nord
-
Les quartiers de la caserne Négrier
-
Une courée dans le quartier de Wazemmes
-
Hôtels particuliers rue Négrier dans le Vieux-Lille
-
La cité administrative
-
Торгова палата (La chambre de commerce)
-
Une ferme au carré dans la campagne de Marcq-en-Barœul
-
Le site d'Euratechnologies
-
La rue de la Clé, l'une des rues commerçantes du Vieux-Lille
-
L'office de tourisme installé dans le Palais Rihour
-
Les locaux du CNRS dans les bâtiments réaménagés de l'ancienne caserne Souham
-
Intérieur de la vieille bourse
-
L'une des plus anciennes maisons de Lille, rue de la Barre
-
Maisons à arcures rue Benvignat
-
La maison de Gilles de la Boë
-
La place aux Oignons
-
La rue Faidherbe
-
La cité philanthropique
-
Церква Сен-Моріс (L'église Saint-Maurice)
-
Церква Сен Андре( La nef de l'église Saint-André)
-
В церкві Сен Сьовер (La chaire de l'église Saint-Sauveur)
-
Катедральний собор, центральний неф
-
Хоспіс герцогині
-
Фортеця в м. Лилль та оборонні мури, план 18 ст.
-
Паризька брама міста
-
La voie des combattants dans le parc de la citadelle
-
L'île Derborence dans le Parc Matisse
-
Палац витончених мистецтв (Лілль)
-
La médiathèque Jean Lévy
-
Північний театр, фасад
-
Les locaux de l'Orchestre National de Lille
-
Le Majestic, rue de Béthune
-
Ресторан L'Huitrière, фасад в стилі сецесія
-
pâtisserie Meert]], où Madame de Gaulle mère aimait, dit-on, acheter ses gaufres lilloises
-
Le général Louis Faidherbe
Джерела [ред.]
- Le Palais des Beaux-Arts de Lille par Alain Tapié, Marie-Françoise Bouttemy, Annie Castier, et Dominique Delgrange aux éditions Réunion des musées nationaux, ISBN 2-7118-5222-9
- Les Plans en relief des places fortes du Nord : dans les collections du Palais des Beaux-Arts de Lille by Isabelle Warmoes, ISBN 2-85056-838-4
- Catalogue des dessins italiens : Collection du Palais des beaux-arts de Lille, aux éditions Réunion des musées nationaux, ISBN 2-7118-3392-5
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Lille |
- Офіційний сайт міста Лілль
- Офіційний сайт туристичного бюро муніципалітету Лілль
- Європейська культурна столиця-2004
- Пропозиції до Lille Expo 2017
Дивіться також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Процитовано 12 січня 2013.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007» [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007] (фр.). INSEE. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році] (фр.). INSEE. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
||||||||
|
||||||||
