Віск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Віск (рос.воск, англ. waxe, нім. Wachs n) – органічна речовина рослинного або тваринного походження, утворена зі складних ефірів – вищих жирних кислот і вищих, переважно одноатомних, спиртів.

Зміст 1 Загальна характеристика 2 Бджолиний ві́ск 3 Гірськи́й віск 4 Див. також 5 Література

[ред.] Загальна характеристика

Воски – складні ефіри (естери) одноосновних жирних кислот і вищих одноатомних спиртів, наприклад, монтановий віск – це ефір монтанової кислоти С₂₇Н₅₅СООН і церилового спирту С₂₆Н₅₃СООН. Сьогодні відомо близько 300 видів твердих і рідких восків. Вони належать до дуже стійких складових частин рослин, хоча, як і жири, здатні піддаватися гідролізу. Біологічне призначення восків – покривати найтоншим шаром стебла, листя й оболонки плодів наземних рослин, охороняючи їх від зовнішніх впливів. У нижчих рослинах воски зосереджені в оболонках клітин. У порівнянні з жирами воски більш багаті вуглецем (80-82%) і воднем (13-14%) і, отже, містять менше кисню (4-7%).

Дуже близько до восків стоїть кутин, який просочує зовнішній шар епідермісу листя і молодих бруньок, утворюючи кутикули, а також суберин – речовина коркової тканини в корі деяких рослин. З хімічної точки зору кутин є різновидом восків, але утворений жирними кислотами з більш низькою молекулярною масою. Утримується він у рослинах у невеликій кількості (до 3,5%), головним чином у листі, шкірочці плодів і корових частин. Кутин і суберин дуже стійкі до дії гідролізуючих агентів і мікроорганізмів. Ще більшою стійкістю стосовно дії кисню, бактерій, мінеральних кислот, розчинів лугів і до нагрівання (до температури близько 200 °С) володіють близькі до восків, кутину й суберину високомолекулярні речовини – споронін і полленін, які утворюють оболонки спор та пилку.

[ред.] Бджолиний ві́ск

Бджолиний ві́ск — речовина, що виробляється особливими восковими залозами, розташованими на нижній стороні черевця робочої бджоли. Виділяють віск тільки молоді бджоли.

Бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.

[ред.] Гірськи́й віск

Гірськи́й віск (рос.горный воск, англ. mineral wax, ozocerite; нім. Bergwachs, Erdwachs, Montanwachs, Ozokerit) — мінерал, основу якого складають органічні сполуки, одна із складових частин торф'яних та бурову-гільних бітумів, яка залишається після розчинення бі-тумних смол в ацетоні. Кількість воску у бітумах верхових торфів 16,6-55,7 %, низинних — 42,4-80,9 %.

[ред.] Див. також

• озокерит

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
• В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4

п • о • р Бджільництво
Продукти бджільництва	Мед • Прополіс • Віск • Маточне молочко • Бджолина отрута • Пилок • Перга • Бджолиний підмор
Біологія бджіл	Матка • Трутень • Робоча бджола
Пасічницький інвентар	Вулик • Сапетка • Димар • Медогонка • Воскопрес
Найвідоміші пасічники	Петро Прокопович • Амос Рут • Микола Вітвицький • Всеволод Шимановський
Захворювання бджіл	Американський гнилець • Аспергільоз • Європейський гнилець • Браульоз • Меланоз • Мелеоз • Тропилелапсоз • Хвороба деформації крила • Хронічний параліч

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!