Гайнц Лінге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайнц Лінге
нім. Heinz Linge
Оберштурмфюрер СС Лінге (1935)
Народився 23 березня 1913(1913-03-23)[1]
Бремен, Німецька імперія[1]
Помер 9 березня 1980(1980-03-09) (66 років) або 24 червня 1980(1980-06-24)[1] (67 років)
Гамбург, ФРН або Бремен, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність художник, муляр, valet
Знання мов німецька[2][3]
Учасник Битва за Берлін
Членство СС
Роки активності з 1933
Військове звання оберштурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Медаль Хреста Воєнних заслуг
Медаль Хреста Воєнних заслуг
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
IMDb ID 2963667

Гайнц Лінге (нім. Heinz Linge; 23 березня 1913, Бремен9 березня 1980, Гамбург) — оберштурмбаннфюрер СС, головний камердинер Адольфа Гітлера.

Біографія[ред. | ред. код]

До вступу в СС в 1933 році працював муляром і був обраний Йозефом Дітріхом на посаду охоронця Адольфа Гітлера.

Лінге служив камердинером в рейхсканцелярії в Берліні й «Вовчому лігві» в Растенбурзі. Він заявив, що о 11:00 він стукав у двері Гітлеру: «Доброго ранку, мій фюрер. Вже пора!». Потім він йому приносив сніданок у ліжко, окуляри та необхідні для письмової роботи предмети. На сніданок Гітлер пив чай, їв печиво та яблука. О 14:30 був вегетаріанський обід. О 20:00 була вечеря з кількома гостями.

У 1945 році переїхав до рейхсканцелярії. Лінге став одним зі свідків останніх днів життя Адольфа Гітлера. У своїх мемуарах він писав, що о 15:13 мало відбутися самогубство Єви Браун і Гітлера. Після самогубства йому наказзали завернути тіла в ковдру, винести їх в сад і кремувати. Він також вказав, що Гітлер провів свою останню ніч з Євою в безсонні й лежачи одягненим на ліжку. В 1974 році Гайнц докладно розповів для документального фільму про останні хвилини життя Гітлера: «Гітлер попрощався з кожним зі своїх слуг і підлеглих. Потім він разом з Євою Браун зайшов до свого кабінету. Незабаром з кабінету пролунав хлопок. Зайшовши в кімнату, я виявив два мертвих тіла. Далі я загорнув трупи в ковдру, виніс їх в сад і кремував».

Лінге був узятий в полон Червоною армією. Він був допитаний про обставини смерті Гітлера. Співробітники СМЕРШу вимагали від нього зізнатися куди зник Гітлер. У 1950 році був засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. Був звільнений в 1955 році.

Помер в Гамбурзі 9 березня 1980 року. Його мемуари «Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler»(«До кінця. Розповідь шефа персонального обслуговування про роботу з Гітлером») німецькою мовою були опубліковані в 2000 році, а англійською («With Hitler to the End»(«З Гітлером до кінця»)) були опубліковані Роджером Мургаусом в липні 2009 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Heinz Linge, Roger Moorhouse. With Hitler to the End: The Memoir of Hitler's Valet. — Skyhorse Publishing, 2009. — ISBN ISBN 1-60239-804-6.
  • Heinz Linge: Bis zum Untergang. Als Chef des persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Herbig, München u. a. 1983, ISBN 3-7766-1021-2.
  • Heinz Linge: Bis zum Ende. Als Chef des Persönlichen Dienstes bei Hitler. Herausgegeben von Werner Maser. Nation Europa Verlag, Coburg 2000, ISBN 3-920677-51-X.
  • Henrik Eberle, Matthias Uhl: Das Buch Hitler. Geheimdossier des NKWD für Josef W. Stalin, zusammengestellt aufgrund der Verhörprotokolle des persönlichen Adjutanten Hitlers, Otto Günsche, und des Kammerdieners Heinz Linge, Moskau 1948/49. Lübbe, Bergisch Gladbach 2005, ISBN 3-785-72226-5.
  • Christa Schroeder: Er war mein Chef. Aus dem Nachlaß der Sekretärin von Adolf Hitler. Herausgegeben von Anton Joachimsthaler. Langen-Müller, München u. a. 1985, ISBN 3-7844-2059-1.