Гайсинський спиртовий завод
| Тип | державне підприємство |
|---|---|
| Галузь | спиртова промисловість |
| Засновано | XIX століття |
| Штаб-квартира |
 УкраїнаГайсин, Гайсинський район, Вінницька область |
| Продукція | етиловий спирт |
Гайсинський спиртовий завод — підприємство харчової промисловості у місті Гайсин Гайсинського району Вінницької області України.
Історія[ред. | ред. код]
Невеликий винокурний завод у повітовому місті Гайсин Гайсинського повіту Подільської губернії Російської імперії був побудований в XIX столітті[1][2]. При заводі було збудовано казенний винний склад.
Під час першої російської революції робітники заводу брали участь у страйках і демонстраціях (страйку робітників цукрового, пивоварного і винокуренного заводу в Гайсині в кінці листопада — початку грудня 19 року та ін.).
Після початку першої світової війни становище заводу ускладнилося у зв'язку з введенням 21 серпня 1914 року заборони на продаж спиртного і обмеженням виробництва спирту. Надалі завод був закритий та законсервований.
Після Лютневої революції, у березні 1917 року в Гайсині виникла Рада робітників, селянських і солдатських депутатів, а у квітні 1917 року — профспілкова організація, за рішенням якої на підприємствах було встановлено 8-годинний робочий день.
Після Жовтнева революція 1917 Жовтневої революції на заводі був введений робочий контроль над виробництвом.
1918—1991 роки[ред. | ред. код]
У січні 1918 року в Гайсині була встановлена Радянська влада, але вже на початку березня 1918 року його окупували австро-німецькими військами (які залишалися тут до листопада 1918 року), надалі Гайсин опинився в зоні бойових дій Громадянської війни.
У ході Радянсько-польської війни 15 травня 1920 Гайсин захопили польські війська, але 14 червня 1920 місто звільнили частини РСЧА і Радянська влада була відновлена. Постраждалий винокурний завод було відновлено та відновив роботу під назвою Гайсинський спиртовий завод.
У ході індустріалізації 1930-х років спиртзавод був оснащений новим обладнанням, реконструйований і розширений.
У ході Німецько-радянської війни 25 липня 1941 року Гайсин окупували німецькі війська, які зробили зусилля, щоб відновити і використовувати у своїх цілях промислові підприємства міста. Наприкінці 1941 року на спиртзаводі виникла радянська підпільна група, яка зривала випускати продукцію та її відправлення до Німеччини.
16 березня 1944 року частини 232-ї стрілецької дивізії РСЧА звільнили Гайсин, почалося відновлення міста. Відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР спиртзавод був відновлений та відновив роботу.
У 1960-ті роки на спиртзаводі було побудовано новий цех, що збільшило його виробничі потужності. В результаті виконання планових показників восьмої п'ятирічки (1966—1970) спиртзавод завершив достроково, до 7 листопада 1970 року.
Загалом, у радянські часи спиртзавод входив до числа провідних підприємств райцентру[3][4].
Після 1991 року[ред. | ред. код]
Після проголошення незалежності України завод перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України.
Після створення в червні 1996 року державного спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», завод був переданий у відання концерну «Укрспирт»[5].
У січні 2000 року Кабінет міністрів України дозволив заводу виробництво компонентів для моторного палива[6], у липні 2000 року було затверджено державну програму «Етанол», яка передбачала розширення використання етилового спирту як енергоносія, і завод (разом з іншими державними спиртзаводами) було включено до переліку виконавців цієї програми[7].
У липні 2010 року державний концерн «Укрспирт» було перетворено на державне підприємство «Укрспирт», завод залишився у віданні ДП «Укрспирт»[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гайсин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
- ↑ Гайсін // Велика Радянська Енциклопедія. / За ред. А. М. Прохорова. 3-тє вид. том 6. М., «Радянська енциклопедія», 1971.
- ↑ Гайсин // Українська Радянська Енциклопедія. том 2. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1979.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 701 від 29 червня 1996 р. «Про удосконалення управління підприємствами спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 47 від 17 січня 2000 р. «Про затвердження переліків нафтопереробних підприємств, що будуть виробляти бензини моторні суміші та державних спиртових заводів, що будуть виробляти високооктанові кисневмісні домішки до бензинів». Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 1044 від 4 липня 2000 р. «Про затвердження програми «Етанол»».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 762 від 28 липня 2010 р. «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Процитовано 31 грудня 2019.