Гарлоу Шеплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гарлоу Шеплі (англ. Harlow Shapley; 2 листопада 1885(18851102) - 20 жовтня 1972) — американський астроном, член Національної АН США (1924).

Родився у Нашвіллі (штат Міссурі). У 1911 закінчив Міссурійський університет, продовжував освіту під керівництвом Генрі Норріса Расселла в Принстонському університеті. У 1914-1921 працював в обсерваторії Маунт-Вілсон, у 1921-1952 — директор Гарвардської обсерваторії, в 1921-1956 — професор астрономії Гарвардського університету.

Основні наукові роботи присвячені вивченню будови Галактики, змінних зірок в нашій та інших галактиках. Відкрив і вивчив велику кількість змінних зірок у кульових скупченнях. Першим широко застосував метод визначення відстаней за цефеїдами, заснований на відкритій в 1908 Генрієтта Свон Лівітт залежності період—світність для цих зірок. Знайшов статистичним шляхом нуль-пункт цієї залежності та з її допомогою оцінив відстані до найближчих кульових скупчень; потім, послідовно використовуючи інші критерії, визначив відстані (порядку сотень тисяч світлових років) до дальших скупчень. Тим самим вперше була встановлена ​​шкала відстаней в Галактиці. Ґрунтуючись на особливостях отриманого ним просторового розподілу кульових скупчень, запропонував модель Галактики, згідно з якою зірки і туманності утворюють плоску лінзоподібну систему діаметром 300000 світлових років і товщиною 30000 світлових років з центром, розташованим у напрямку сузір'я Стрільця, а кульові скупчення утворюють майже сферичну концентричну з нею систему такої ж протяжності в площині Чумацького Шляху. Сонце за моделлю Шеплі розташоване на відстані 50 000 світлових років від центру Галактики. Відкриття Шеплі революціонізувало уявлення про Галактику і про місце в ній Сонячної системи. Надалі шкала галактичних відстаней була переглянута, але загальна схема будови Галактики підтверджена. У дискусії про природу спіральних туманностей, що розгорнулася на початку 1920-х років, стояв на помилковій точці зору, відстоюючи їхню приналежність до нашої Галактики. Згодом став одним з активних дослідників галактик. Склав спільно з А. Еймз каталог яскравих галактик, відкрив дві перші карликові галактики (у сузір'ях Скульптора і Печі). Детально вивчав змінні зірки в Магелланових хмарах. Велику роль зіграв Шеплі в розвитку Гарвардської обсерваторії, яка за роки його керівництва перетворилася на найбільший центр досліджень змінних зірок.

В останні роки життя активно займався науково-популяризаторською діяльністю. На російську мову перекладені його книги «Від атомів до Чумацьких Шляхів» (1934), «Галактики» (1947), «Зірки і люди» (1962).

Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, президент Американської академії мистецтв і наук (1939-1944), президент Американської асоціації сприяння розвитку науки (1947).

Медалі багатьох наукових товариств та громадських організацій. Лауреат премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1933).

Джерела[ред.ред. код]