Ллойд Ставелл Шеплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ллойд Ставелл Шеплі
Shapley, Lloyd (1923).jpeg
Народився 2 червня 1923(19230602)
Кембридж (Массачусетс) Масачусетс США
Діяльність Економіка, теорія ігор
Відомий Вектор Шеплі, індекс впливу Шеплі-Шубіка, алгоритм Гейла-Шеплі, теорема Бондаревой-Шеплі
Нагороди

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (2012)

Nobel prize medal.svg

Ллойд Ставелл Шеплі (англ. Lloyd Stowell Shapley; 2 червня 1923, Кембридж, Массачусетс) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2012).

Служив у Військово-повітряних силах США (1943–1945). Бакалавр (1948) Гарвардського університету; доктор філософії (1953) Прінстонського університету. Працював у корпорації RAND (1948–1949, 1954–1981), з 1981 р. викладає в Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес).

Нагороджений бойовою медаллю «Бронзова зірка» (1944). Академік Американської академії мистецтв і наук (з 1974) та Національної академії наук США (з 1979). Почесний член Американської економічної асоціації (з 2007).

Лауреат Нобелівської премії з економіки 2012 спільно з американським економістом Елвіном Ротом — за внесок у теорію стійкого розподілу і практику моделювання ринку.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Ллойд Шеплі дізнався про отримання Нобелівської премії від фотографів агенцій Ройтерс і Ассошіейтед прес, які прийшли з самісінького ранку наступного дня його фотографувати для новин про премію. Jonathan Alcorn з Ройтерс розповідає, що професор Шеплі був заспаний і неймовірно здивований. «Я отримав Нобеля?» — запитав професор у фотографів.

Основні праці[ред.ред. код]

  • Gale D., Shapley L.S. College Admission and the Stability of Marriage // American Mathematical Monthly. — 1962. — Т. 69. — С. 9—14.
    («Прийом у коледжі та стабільність шлюбу» — головний привід для Нобелівської премії)
  • «Концепції та теорії чистої конкуренції»(Concepts and Theories of Pure Competition, 1967);
  • Shapley L.S. The St. Petersburg Paradox: A Con Game? // Journal of Economic Theory. — 1977. — Т. 14. — С. 439–442.
    («Санкт-Петербурзький парадокс: шахрайство?»

Посилання[ред.ред. код]