Генерал-сотник
Генерал-сотник — це найвище військове звання генеральної старшини Української галицької армії у 1919-1920 роках. Еквівалентне генерал-полковнику в Армії Української Народної Республіки, генеральному бунчужному у Збройних силах Української Держави та генералу у Збройних силах України.
Назва звання[ред. | ред. код]
Звання генерал-сотник, складається з двох частин: «генерал» (від лат. generalis — загальний, спільний) та «сотник». Військове звання «сотник», відповідало в УГА званню капітан, що споріднює значення звань генерал-сотник та генерал-капітан. В деяких слов’янських країнах (Хорватія, Словенія), звання сотника і в наш час є місцевою назвою звання «капітан».
Військове звання Української галицької армії (1919-1920)[ред. | ред. код]
Генерал-сотник — це найвище військове звання генеральної старшини Української галицької армії. Вище за рангом ніж генерал-поручник.
Знаки розрізнення в УГА були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. Генерал-сотник мав за знаки розрізнення три стрічки: одну широку срібну стрічку з булавами на кінці, вище та нижче якої знаходилися середні також срібні плетені стрічки. Генерали (генеральна старшина) мали срібну зубчатку, на прямокутному золотому підкладі (72х34 мм) [1].
| Нижче за рангом: Генерал-поручник |
 УГА Генерал-сотник |
Вище за рангом: Немає |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крип'якевич 1992:532-535—712.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ранґи військові // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 7. — С. 2466-2467
- Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] /Упорядник Якимович Б. З.—4-те вид., змін. І доп. —Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
- Гнатевич Б.П., О. Думін. Українська Галицька армія // Історія Українського Війська. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. —535 (Репринтне видання: Київ, 1992)
- Путро О. І., Шандра В. С. Сотник // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 717. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Воинские звания
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}