Георг Симон Ом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг Симон Ом

Georg Simon Ohm

Ohm3.gif
Народився 16 березня 1789(1789-03-16)
Ерланген, Німеччина
Помер 6 липня 1854(1854-07-06) (65 років)
Мюнхен, Німеччина
Місце проживання Німеччина
Громадянство Німеччина
Національність німець
Галузь наукових інтересів фізика
Alma mater Ерлангенський університет
Відомий завдяки: закон Ома
Нагороди медаль Коплі (1841)

Георг Симон Ом (нім. Georg Simon Ohm; *16 березня 1787, Ерланген — †7 липня 1854, Мюнхен) — німецький фізик.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Ерлагені, у сім'ї бідного слюсаря. Батько його, досить розвинута і освідчена людина, з дитинства привчав сина до фізики та математики та зрештою відправив його навчатись до гімназії. У 1806 р. Ом , закінчивши курс у гімназії, почав вивчати математичні науки у Ерлагенському університеті, але вже після 3-ох семестрів кинувши університет, став працювати вчителем в Готштадті (Швейцарія).

У 1809 р. покинув Швейцарію та, переїхавши до Нейенбурга, повністю присвятив себе вивченню математики; у 1811 р. захистив у Ерлангені докторську дисертацію і з 1811 по 1813 у якості приват-доцента читав там само лекції з математики, але вже у 1813 р. прийняв місце викладача з математики в Бамберзі (1813–1817), звідки перейшов потім на таку ж саму посаду в Кельні (1817–1828). Впродовж свого перебування в Кельні Ом опублікував свої знамениті роботи з теорії гальванічного кола. За публікації в газетах цієї "єресі" був за особистим розпорядженням Міністра освіти звільнений з роботи в школі.

На міжнародному конгресі електриків в Парижі, вирішено було назвати його ім'ям тепер усіма визнану одиницю електричного опору («один Ом»).

Відкриття[ред.ред. код]

Найвідоміші праці Ома стосувались питань проходження електричного струму через провідники й привели до відомого закону Ома, що зв'язує опір кола гальванічного струму, електрорушійної в ньому сили й сили струму, та був в основі всього сучасного вчення про електрику. У першій його науковій роботі («Vorläufige Anzeige des Gesetzes, nach welchem Metalle die Contactelectricitätleiten», 1825) Ом досліджує ці явища, але, за недосконалістю приладів, приходить до помилкового результату. У подальшій роботі («Bestimmung des Gesetzes, nach welchem Metalle die Contactelektricitätleiten», 1826) Ом формулює свій знаменитий закон і потім всі свої роботи з цього питання поєднує в книзі: «Die galvanische Kette, Mathematisch Bearbeitet» (Б., 1827; перевиданій Мозером в Лейпцігу, 1887; перекладену англійською в 1841, італійською в 1847, французькою в 1860), у якій дає і теоретичний висновок свого закону, виходячи з теорії, аналогічної теорії теплопровідності Фур'є. Незважаючи на важливість цих робіт вони пройшли непоміченими і були зустрінуті навіть вороже, лише коли Пульє у Франції знову прийшов (1831–1837) дослідним шляхом до тих самих результатів, закон Ома був прийнятий вченим світом і Лондонське королівське товариство на засіданні 30 листопада 1841 нагородило Ома медаллю Коплі.

Відкриття Ома, що дало можливість вперше кількісно розглянути явища електричного струму, мало і має величезне значення для науки; всі теоретичні (Гельмгольца) і практичні (Бетц, Кольрауш, комісія британської асоціації) перевірки показали повну його точність; закон Ома це правдивий закон природи. Подальші роботи Ома з електрики стосувалися питань уніполярної провідності (1830) і нагрівання проводів струмом (1829). У 1839 р. пішов ряд робіт з акустики, що призвели до результатів великої важливості. У статті «Ueber die Definition des Tones nebst daran geknüpfter Theorie der Sirene und ähnlicher tonbildender Vorrichtungen» (1843) висловив закон (також званий «законом Ома»), що людське вухо пізнає лише прості гармонічні коливання, і що кожен складний звук розкладається вухом на складові (за законом Фур'є) і пізнається лише як їх сума. І цей закон не був прийнятий сучасниками Ома і лише Гельмгольц через вісім років після смерті Ома довів його повну справедливість.

Твори[ред.ред. код]

  • Grundlinien zu einer zweckmäßigen Behandlung der Geometrie als höheren Bildungsmittels an vorbereitenden Lehranstalten / entworfen
Erlangen : Palm und Enke, 1817. — XXXII, 224 S., II Faltbl. : graph. Darst. (PDF, 11.2 MB)
  • Die galvanische Kette : mathematisch bearbeitet
Berlin : Riemann, 1827. — 245 S. : graph. Darst. (PDF, 4.7 MB)
  • Beiträge zur Molecular-Physik. Band I: Elemente der analytischen Geometrie im Raume am schiefwinkligen Coordinatensysteme

В кінці 40-х років Ом задумав створити струнку теорію молекулярної фізики, але встиг видати лише перший її том.

Nürnberg : Schrag, 1849. — XII, 590 S. (PDF, 81 MB)
  • Grundzüge der Physik als Compendium zu seinen Vorlesungen
Nürnberg : Schrag, 1854. — X, 563 S. : Ill., graph. Darst. Erschienen: Abth. 1 (1853) — 2 (1854) (PDF, 38 MB)

У 1892 р.. видано, під редакцією Ломмеля, повне зібрання творів Ома («Gesammelte Abhandlung von G. S. Ohm», Лейпциг, 1892).

Див. також[ред.ред. код]

  • 24750 Ом - астероїд, названий на честь фізика.

Література[ред.ред. код]

Подробиці про життя та роботи Ома див.: «Gessammelte Abhandlungen»; Bauernfeind, «Ged ä chtnisrede auf Ohm, den Physiker» (Мюнхен, 1882); Mann, «G. S. Ohm. Beitr äge zu seinem Charakterbild» (Ерланґен, 1890).