Ракетна зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запуск ракети Lockheed Trident з підводного човна

Раке́тна зброя — сукупність різних ракетних комплексів, призначених для ураження наземної, повітряної і морської цілі бойової частиною ракет. Ракетний комплекс включає ракету з ядерною або звичайною бойовою частиною, пускову установку, засоби наведення на ціль, перевірочно-пускове устаткування, засоби керування польотом ракети, транспортні засоби і інші пристрої. Ракетна зброя набула широкого розвитку з 50—70-х рр. 20 ст.

Запуск Фау-2
Army-fgm148.jpg

У сучасних війнах ракетна зброя почала широко застосовуватися під час Другої світової війни. Пристосована спочатку для запуску з літаків (у боях біля озера Хасан і на Халхін-Голі), надалі вона перемістилася на наземні пускові установки — радянські та німецькі війська масово і з великим успіхом застосовували установки залпового вогню «Катюша» і «Nebelwerfer». Реактивні установки залпового вогню перебували також на озброєнні військ Англії та США. Перші балістичні ракети, Фау-2, застосовувалися німецькою стороною для обстрілу міст Англії та Бельгії.

Особливо широкий розвиток ракетна зброя отримала після Другої світової війни, сильно потіснивши (а подекуди й витіснивши) артилерійське та стрілецьке озброєння і авіацію.

Класифікація[ред.ред. код]

Ракетна зброя ділять на класи: «земля-земля», «земля-повітря», «повітря-земля», «повітря-повітря», «повітря-корабель» (відноситься до більш загального класу «повітря-земля») і т. д.

Див. також[ред.ред. код]